Тривалі чи раптові відключення світла - це не лише про дискомфорт, а й про психологічне здоров’я

Заслужений лікар України, лікар-невролог, доктор медичних наук, експерт Бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я в Україні Валентин Фломін пояснює: нестабільні графіки вимкнень вибивають людину з природного ритму, через що зростає рівень тривоги, з’являються проблеми зі сном і навіть ознаки емоційного виснаження.

«Сон - це не просто “відключка”. На перший погляд, може здатися, що, коли людина спить, нічого не відбувається, але насправді її мозок уві сні досить активно працює», - наголошує лікар.

Як мозок регулює сон і неспання

«У нашому мозку є дві основні системи, які регулюють, коли ми спимо, а коли - ні. Ці системи працюють як маятник: коли система неспання “на максимумі”, система сну - “на мінімумі” - ми пробуджені; і навпаки: коли активна система сну, система неспання пригнічена - ми спимо», - зазначив експерт.

Як відбувається переключення з однієї системи на іншу:

  • коли ми довго не спимо, зростає відчуття втоми й тяга до сну (homeostatic sleep drive) - організм хоче спати;
  • водночас наш циркадіанний ритм - добовий біологічний годинник - сигналізує, коли наближається час сну.

Утім, саме переключення між станами сну і неспання залежить від балансу:

  • система сну активна → ми засинаємо;
  • система неспання активна → ми пробуджені.

Якщо одна із систем працює занадто слабко або занадто сильно, виникають порушення сну: раннє пробудження, надмірна сонливість упродовж дня тощо.

«Оптимальна тривалість сну у більшості людей становить 7–8 годин на добу. Якщо людина регулярно спить менше 6 годин або понад 9 годин, це призводить до зменшення тривалості життя», - додав невролог.

Що таке циркадіанний ритм і чому найкраще спати вночі, а не вдень

Циркадіанні ритми визначають, коли нам хочеться спати, коли ми відчуваємо найбільший приплив енергії, як змінюється температура тіла, артеріальний тиск і навіть швидкість реакцій. Це добові зміни у фізіологічних процесах, поведінці й рівні гормонів, які повторюються приблизно кожні 24 години.

Читайте також: Зимове сонцестояння 2025: коли настане найдовша ніч року і чим вона особлива

«Людина еволюціонувала на планеті Земля, живучи у ритмі зміни дня і ночі. Тому наш організм пристосований до 24-годинного природного циклу, у межах якого постійно відбуваються типові для всіх нас біологічні коливання», - пояснив Юрій Фломін.

Орієнтовний добовий ритм роботи людського організму:

  • 02:00 - найглибша фаза сну.
  • 04:30 - температура тіла досягає мінімуму.
  • 06:00 - ранковий стрибок артеріального тиску.
  • 07:30 - припиняється вироблення мелатоніну.
  • 10:00 - пік розумової активності.
  • 14:30 - найкраща координація та швидкість реакції.
  • 17:00–18:00 - пік фізичної витривалості.
  • 18:30–19:00 - підвищення температури тіла та артеріального тиску.
  • 21:00 - початок активного вироблення мелатоніну.

«Наш організм найкраще функціонує, коли ми дотримуємося природного ритму: активні удень, спимо вночі. Це найбільш фізіологічний і сприятливий режим для людини. Натомість нічна активність і денний сон є неприродними для організму й можуть мати несприятливі наслідки - погіршення концентрації, порушення обміну речовин, підвищення ризику серцево-судинних захворювань і розладів сну», - підсумовав Юрій Фломін.