Роберт Лісовський: український художник-графік, який прославив Україну у світі
Роберт Лісовський, видатний український графік XX століття, залишив незгладимий слід у світі мистецтва. Його майстерні твори - ілюстрації до книг та графічні дизайни, експонувалися по всьому світу, зміцнивши його спадщину як символ української культури та національної ідентичності.
Народився 29 грудня 1893 року в Кам'янському, Україна Батько – Антон Лісовський – інженер та завідувач залізогіродуктивних заводів у царській росії, мати – Юліяна фон Анзер – була німкенею та займалася початковою освітою свого сина. Потім хлопець навчався у місцевій школі. За своє захоплення малюванням був відправлений до Миргорода. Його творчий шлях розпочався в 1910 році, коли він вступив до Київської художньої школи Олександра Мурашка.
У 1917 році мистецькі прагнення Лісовського привели його до Української академії мистецтв у Києві. Там він навчався у Михайла Бойчука, згодом у ректора цього вишу – Георгія Нарбута, які глибоко вплинули на його мистецький розвиток. Невдовзі сам художник увійшов до гуртка “Музагет”. Свої здібності втілив у створенні декорацій для вистав “Ромео і Джульєтта”.
Після академічної кар'єри Лісовський розпочав незвичайну кар'єру, працюючи у різних містах, таких як Київ, Львів та Прага. Він занурився в різноманітні мистецькі дисципліни, включаючи станкову та книжкову графіку, декоративно-прикладне мистецтво, сценографію та дизайн.
Серед найвідоміших творінь Лісовського – емблема Пласту
Майстерне переплетення пластової лілії з тризубом, символом української національної ідентичності. Він також залишив свій слід у комерційному мистецтві, розробивши графічний логотип для авіакомпанії Lufthansa та емблему Організації українських націоналістів (ОУН).
Читайте також: Мілітарна колекція Музею історії міста Кам'янське поповнилась цінними експонатами
У 1930-х роках знання Лісовського привели його до керівництва відділом графіки в Українській студії пластичного мистецтва в Празі. З незмінною відданістю він занурився у викладання, прагнучи створити нову школу української графіки.
У 1933-му Роберт став організатором виставки української графіки в Державній бібліотеці Берліна, яка отримала схвальні відгуки в пресі. Таку саму виставку провели в 1938 році в Римі. У той період з’явилася низка праць Лісовського – “Спогади Нарбута”, біографія Петра Холодного та стаття про Тараса Шевченка як художника.
Після бурхливих подій Другої світової війни Лісовський переїхав до Риму. Взимку 1951 року Союз Українців у Великій Британії (СУБ) запросив художника переїхати до Лондона. Там він прожив понад 25 років. Спочатку працював на кондитерській фабриці, згодом – в організаційному відділі Головної управи СУБ. У лютому 1963-го очолив новозасновану Кураторію Бібліотеки та Музею імені Тараса Шевченка (нині Бібліотека й Архів імені Тараса Шевченка), і був її очільником протягом 13 років.
За два десятиліття художник оформив чимало видань, створив емблеми, марки, грамоти тощо. Співпрацював з українськими організаціями – Українська Видавнича Спілка, Організація Українських Жінок, Спілка Української Молоді, Пласт, Об’єднання колишніх Вояків Українців.
Влітку 1976 року переїхав до доньки в Женеву.
Незвичайне життя Роберта Лісовського закінчилося 28 грудня 1982 року. Не дожив Роберт Антонович Лісовський одного дня до 91 року, однак його мистецька спадщина залишається яскравою, продовжуючи надихати покоління художників і формувати ландшафт українського мистецтва та культури.
Стаття створена за матеріалами видання Український інтерес
Запрошуємо вас також поринути у світ художніх творів Михайла та Любові Келлер - мозаїчників, які увійшли в історію Кам'янського. Детальніше про їхнє життя та творчість ви можете дізнатися перейшовши за посиланням.