Як блокада українського зерна ставить під удар економіку Дніпропетровщини та спричиняє глобальну кризу
Проблеми місцевих аграріїв вже давно вийшли за межі окремих господарств Дніпропетровщини. Як наголошує голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук, історія з цінами на зерно та заблокованою логістикою – це не лише про місцевого фермера, а про фінансову стійкість усієї країни та глобальну безпеку.
Україна забезпечує близько 6% світового експорту пшениці, понад десяту частину кукурудзи та третину соняшникової олії. Чорноморське зерно – одне з найдешевших у світі, і саме воно годує найбідніші країни. Соняшникову олію швидко замістити без подорожчання всіх рослинних олій просто неможливо, адже Чорноморський регіон є абсолютним домінантом на цьому ринку.
За даними Bloomberg, лише за липень світова ціна на пшеницю зросла більш ніж на 10%. Ситуацію ускладнює й аномальна спека, посухи та пожежі в Європі, які загрожують суттєвим падінням урожаю.
Першими удар відчують країни, чутливі до цін Єгипет (найбільший імпортер пшениці у світі), Країни Близького Сходу, Африки та Південної Азії.
Читайте також: Хліб під дронами: як рекордний урожай ставить фермерів Дніпропетровщини на межу виживання
Для бідних країн скорочення імпорту або його подорожчання означають одне – голод. А голод штовхає мільйони людей у міграцію. Прорив десятків тисяч мігрантів до іспанської Сеути вже показав світу, як ця криза виглядає в реальності.
Уся ця глобальна ланцюгова реакція починається з безпеки експорту. Ключове рішення для порятунку аграріїв Дніпропетровщини та всієї економіки країни одне – це стабільна та безпечна робота морського коридору.
«Море для нас – це гроші в бюджеті, зарплати людей, податки в громадах Дніпропетровщини та робота для тисяч аграріїв. Ворог це розуміє, тому й б’є саме по логістиці», – підкреслює Микола Лукашук.
З 2023 року він став одним із найбільших успіхів України, адже зняв блокаду та повернув головний шлях заробітку.