Кутя, узвар та пампухи - страви, які одразу навіюють спогади про вечір напередодні Різдва. Для когось це важливий християнський звичай, або ж затишна сімейна традиція

Святий вечір, Коляда, Перша кутя - все це назви вечора напередодні Різдва, що поширені у різних куточках України.

Наші предки вважали, що кожен предмет, який торкався святкового різдвяного столу, набував особливої сили і навіть міг стати лікувальним. Сам стіл застилали сіном, а зверху накривали скатертиною. Страви також мали певний символізм.

Дослідниця гастрономічної культури Олена Брайченко та журналіст, що досліджує різдвяні страви, Костянтин Грубич дізнавалися, що символізують страви на святковому столі та  як їх приготувати.

Чому на Різдво готують саме 12 страв

Святвечір - це символічне закінчення різдвяного посту, який цьогоріч почався 15 листопада для тих, хто святкує Різдво за григоріанським стилем, 25 грудня. Страви напередодні свята мають бути пісними, оскільки сам піст закінчується у день народження Ісуса Христа.

Готували гарячі рідкі страви - ц е може бути червоний борщ, капусняк, борщ з вушками, який готують переважно у західних регіонах, чи грибна юшка, голий борщ з вушками.

Квасолю переважно варили, розминали до стану пюре та посипали смаженою цибулею. Крім того, до сучасних столів все частіше готують вінегрет.

Готували голубці з пшоном, гречкою та картоплею, тертою картоплею, кукурудзяною крупою, рисом і грибами.

Вареники - переважно з капустою, картоплею, гречкою і квашеною капустою, з грибами чи маком.

Також готували капусту з чорносливом та горіхами.

Дедалі частіше готують морську рибу хек (це одне з нововведень, яке зараз стало традиційним), також це може бути печений короп чи оселедець.

«Колись окремою солодкою стравою подавали також варені сушені груші. Зараз ця традиція зникає, бо люди навчилися краще зберігати фрукти», - додала дослідниця Олена Брайченко.

Те, що страв має бути саме 12, закріпилося у нашій культурі зовсім нещодавно, розповіла Олена Брайченко.

За її словами, переважно 12 страв  зіставляють з кількістю апостолів та місяців у році. Проте раніше українці готували на Святвечір різну кількість страв з продуктів, до яких мали доступ, чи вирощували самостійно.

«Десь було 3 страви, 7 чи 9. Люди готували на Святвечір те, чим вони запаслися або виростили впродовж літа та осені. Тому навіть кутя у тих регіонах, де погано росла пшениця, була ячмінна», - наголосила дослідниця.

Читайте також: Чотири українських фільми про Різдво, які варто подивитися на свята

Важливо зауважити, що страви на Святвечір різняться залежно від регіону. Костянтин Грубич каже, що навіть у сусідніх селах можуть бути різні святкові столи.

«У містах Півдня, Сходу і Центру України традиційних страв на Святвечір менше, ніж у західних регіонах. Я колись відвідував село Новоріччя, що розташоване в самому центрі України. Там випікали на різдвяний стіл калачі, що різниться зі звичаями в тому регіоні», - розповів журналіст.

Приготування куті та узвару поширене по всій Україні, але й їхні рецепти теж бувають різні.

«Ми багато говоримо про кутю та 12 страв, але символ української святої вечері - це коли на скатертині чи гніздечку з сіна ставлять три головні  страви: кутю, узвар та хліб», - наголосила  Олена Брайченко.

Кутя - головна страва Святвечора. З неї розпочинається святкова трапеза. За традицією, перші три ложки куті куштував голова родини, що було символічним початком свята.

Кутя на смак буває різною. Найчастіше, вона солодка, розведена узваром чи водою з медом, доповнена родзинками, маком, горішками.

Пропонуємо приготувати смачну кутю та узвар з Євгеном Клопотенко.