У День металурга і гірника України Сергій Губа, змінний майстер конвертерного цеху, отримав почесну військову нагороду - медаль «За стійкість та відвагу»

Сергій - один із тисяч українців, хто у лютому 2022-го добровільно став на захист країни. За його плечима - два роки служби, важке поранення, яке і досі нагадує про себе болем, та непростий життєвий досвід, який змінив його назавжди. Сьогодні Сергій ділиться своєю історією про бойовий шлях, складність адаптації ветеранів у цивільному житті та підтримку, яку знайшов тут, на Каметсталі.

На комбінаті Сергій продовжив справу свого діда, який колись працював у мартенівському цеху, і брата, який також багато років віддав сталевій справі. Після закінчення металургійного коледжу у 2001 році Сергій почав свій трудовий шлях на комбінаті, потім була служба в армії. Саме там молодий хлопець отримав безцінний досвід, що через багато років знадобиться йому на фронті. Повернувшись з армії, Сергій продовжив трудову діяльність на Каметсталі, а паралельно з роботою здобув вищу металургійну освіту. Спочатку працював шлаківником, потім – підручним сталева і сталеваром. А у 2012 році став змінним майстром, в обов’язки якого входить контролювати складний і небезпечний процес виробництва сталі.

Читайте також:Не просто кранівниця: жінка з Каметсталі, яка тримає сталевий тил країни

27 лютого 2022 року Сергій пішов захищати Україну, не сказавши навіть дружині, що це було його власне, добровільне рішення. Потрапив до батальйону охорони, де згодом була сформована штурмова рота, у складі якої наш герой захищав країну на Донецькому напрямку.
"Словами складно передати те, що відбувається там, «на нулі», - розповдає Сергій. - Ми щодня втрачали побратимів. Бувало, ввечері сидиш, розмовляєш із людиною, п'ємо каву разом, а вранці цієї людини вже немає. Але я намагаюся не згадувати і про найстрашніші жахіття війни взагалі нікому не розповідати. Рідним не розповідав ні тоді, не зараз. Не треба це їм…"
Під час запеклих боїв біля станції Майорськ у 2023 році Сергій отримав важке поранення правої ноги. Але, на щастя, побратимам вдалося його швидко евакуювати з поля бою. Після півроку лікування та реабілітації чоловік демобілізувався і повернувся додому. Проте повернення до цивільного життя виявилося для Сергія складним випробуванням. Ще під час реабілітації психолог попереджав його, що після демобілізації «контраст» буде відчутним, навіть якщо не одразу. Так і сталося. Через кілька місяців Сергій зіткнувся з безсонням, нічними кошмарами та психологічними проблемами. На щастя, він не залишився наодинці зі своїми переживаннями:
"На роботі у мене чудовий колектив, колеги та керівництво підтримують, як можуть, і це надає сили жити далі. Також дуже допомагають соціальні програми для ветеранів, які регулярно ініціює для нас Метінвест. Нещодавна із задоволенням відпочив у Закарпатті, за що дуже вдячний компанії. Нам просто не давали часу сумувати та згадувати про війну. Моїм сусідом по кімнаті був Юрій Аркуша, з яким ми тепер спілкуємося на постійній основі. От з ним точно не засумуєш (сміється). Там «на нулі» в мене ніколи не було страхів, а от до стоматолога я боюся ходити з дитинства. І нещодавно з’явилася така необхідність, дружина декілька місяців вмовляла мене піти до лікаря, але безрезультатно. Але саме Юра зміг мене витягнути у лікарню одразу, у той же день, коли почув, що є в цьому потреба. Не кожного дня такі люди трапляються, тож я дуже радий, що тепер маю такого друга в своєму житті".
Історія Сергія Губи, як і інших ветеранів, свідчить про те, що справжній героїзм — це не лише запеклі бої з ворогом, а й уміння жити після війни, працювати та надихати інших після повернення додому. Сергій продовжує працювати на підтримку економічного фронту країни, постійно підтримує зв’язок із побратимами, які досі на передовій. Але й сьогодні не виключає можливості знову стати на захист України.