11 лютого світ відзначає Міжнародний день жінок і дівчат у науці

Цей день започаткований Організацією Об’єднаних Націй задля забезпечення повного й рівного доступу жінок до науки, досягнення гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок.

Цікаві факти про жінок у науці

  • За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі - жінки.
  • В Україні серед науковців - 45% жінок.
  • Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу.

Тож ми вирішили розповісти про видатних українок та їхні відкриття - іноді зроблені попри складні історичні обставини, репресії чи еміграцію.

Наталія Полонська-Василенко - історикіня

Наталія Полонська-Василенко з початку ХХ століття і до кінця життя (померла у 1970-х роках) досліджувала історію та археологію України - спершу на Батьківщині, а згодом в еміграції, у Німеччині та Чехії.

У складний для України історичний період вона стала однією з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, відстоюючи ідею самостійності та безперервності українського історичного процесу.

Вона - авторка майже 200 наукових праць, присвячених історії Запоріжжя та Південної України, які залишаються актуальними й сьогодні.

Ніна Вірченко - математикиня

Докторка фізико-математичних наук, професорка Ніна Вірченко - одна з найвідоміших українських математикинь. Вона - авторка понад 500 наукових і науково-методичних праць, зокрема 20 книг, виданих українською, англійською, російською та японською мовами.

Вірченко є членкинею провідних математичних товариств Австралії, США, Бельгії, Единбурга та Лондона.

Її доля була непростою: у 1948 році, у віці 18 років, її засудили до 10 років таборів ГУЛАГу за звинуваченням у «політичній змові». Проте це не зламало науковицю: у 1964 році вона захистила кандидатську, а у 1988 - докторську дисертацію.

Валентина Радзимовська - біологиня, фізіологиня

Валентина Радзимовська - професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, засновниця української школи фізіологів і біохіміків, громадська діячка.

У 1930-х роках за участь у Спілці визволення України вона була репресована радянською владою. Попри це, науковиця стала авторкою понад 60 праць із біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології та фтизіатрії.

У 1945 році вона емігрувала спочатку до Німеччини, а згодом до США. Радзимовська зробила вагомий внесок у дослідження туберкульозу та методів його лікування у дітей.

Ніна Мороженко - фізикиня, астрономка

Українська астрономка, геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук Ніна Мороженко присвятила своє життя дослідженню Сонця та процесів, що на ньому відбуваються.

Її праці щодо природи сонячних протуберанців стали першими у світі й дали поштовх подальшим дослідженням геліофізиків у різних країнах.

Вивчення Сонця має надзвичайне значення: процеси на ньому впливають на земний клімат, технології та безпеку людства. Дослідження української вченої вкотре доводять, що фізика - аж ніяк не «чоловіча» наука.

Наталія Виноград - епідеміологиня

Професорка, докторка медичних наук Наталія Виноград очолює кафедру епідеміології Львівського національного медичного університету.

Вона - експертка Всесвітньої організації охорони здоров’я з реагування на епідемічні загрози, експертка МОЗ України з епідеміології, радниця з питань протиепідемічного захисту населення та біобезпеки.

Науковиця є авторкою 305 наукових праць, а також 8 авторських свідоцтв і патентів України. Її діяльність демонструє, що для жінки, яка знає свою мету, немає нічого неможливого.

Ольга Броварець - біофізикиня

Докторка фізико-математичних наук Ольга Броварець - лауреатка премії Scopus Awards Ukraine та премії Президента України для молодих учених, провідна наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Вона стала наймолодшою докторкою наук в Україні - у 29 років.

Її дослідження у сфері молекулярної та квантової біофізики допомогли встановити закономірності мутацій ДНК, що призводять до розвитку раку та інших захворювань. Її відкриття мають вагоме значення для сучасної медицини.

Марина В’язовська - математикиня

Українська математикиня Марина В’язовська, яка працює у Швейцарському федеральному технологічному інституті, здобула світове визнання завдяки розв’язанню задачі пакування куль у 8-вимірному просторі (а згодом, у співавторстві, - і в 24-вимірному).

Цю проблему математики намагалися розв’язати понад 400 років. За свої відкриття вона отримала престижну Премію Салема (2016). Її науковий прорив став подією світового масштабу.

Катерина Езау - ботанікиня

Родина діда Катерини жила в німецькій колонії Гальбштадт (Молочанськ, Токмакський район, Запорізька область) і переїхала до Катеринославу, щоб надати освіту синам. Батько Катерини, Йоганн Езау, пізніше став міським головою Катеринослава. Під час революції у 1918 році родина Езау вимушена була емігрувати: спочатку до Німеччини, пізніше - до США (1922).

Професор ботаніки, викладач університету в Берклі (1932-63 роки). Ще в Німеччині Катерина Езау зацікавилася дослідженнями, спрямованими на поліпшення цукрового буряка (опір хворобам та вірусам). У США вчена розширила сферу дослідницьких зацікавлень і взялася за фундаментальне вивчення анатомії рослин.

У 1957 році Катерина Езау була обрана до Національної академії наук США. Вона - авторка 6 підручників. Професор Езау підготувала 15 докторів наук. 1989 року Президент США Джордж Буш вручив Катерині Езау Національну наукову медаль.