Наступний рік може стати одним із найспекотніших за всю історію метеорологічних спостережень

В ООН попереджають про наближення потужного Ель-Ніньйо - природного явища, пов’язаного з аномальним потеплінням вод у Тихому океані. Водночас Україна вже нагрівається швидше, ніж багато сусідніх європейських країн.

Небезпечні температурні рекорди

В Організації Об'єднаних Націй застерегли щодо наближення рекордного за показниками температури Ель-Ніньйо - природного потепління води в Тихому океані. Через нього наступний рік може стати найбільш спекотним за всю історію спостережень.

За даними Всесвітньої метеорологічної організації, температура в центральній частині зони Ель-Ніньйо вже приблизно на 2,6°C перевищує середній показник за останні 30 років.

Найближчими місяцями це може призвести до масштабних погодних аномалій - посух, повеней, сильних штормів та екстремальної спеки.

Кліматичний аналітик Зік Гаусфазер зазначає, що дослідження річних кілець дерев, коралів та історичних документів не виявляють аналогічного за силою явища протягом останнього тисячоліття.

Науковці також припускають, що глобальне потепління здатне посилювати наслідки Ель-Ніньйо.

«Світ опинився в небезпечній зоні екстремальних погодних умов. Зараз гонка йде між зростанням ризиків і нашим зобов'язанням вживати заходів щодо зміни клімату та захищати людей. Ми повинні виграти цей забіг», - заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

Що таке Ель-Ніньйо

Ель-Ніньйо - це масштабне природне явище, яке тимчасово змінює погоду по всій Землі. У звичайних умовах вітри над Тихим океаном женуть теплу воду від Америки до Азії. Проте під час Ель-Ніньйо ці вітри слабшають. У результаті величезні маси теплої води повертаються назад до західного узбережжя Північної та Південної Америк. Це порушує звичний баланс і запускає ланцюгову реакцію: в одних регіонах планети починаються екстремальні шторми, а в інших - рекордна спека та посухи. Такий “гарячий” період може тривати до 18 місяців.

Океани роками накопичують тепло, спричинене викидами парникових газів. Під час Ель-Ніньйо значна частина цього тепла переходить в атмосферу, ще більше підвищуючи глобальну температуру.

Війна також впливає на клімат

Додатковим фактором для України залишається повномасштабна війна. Бойові дії спричиняють великі пожежі, руйнування інфраструктури та додаткові викиди парникових газів.

За оцінками Центру екологічних ініціатив «Екодія», за чотири роки повномасштабної війни в атмосферу потрапило понад 311 млн тонн CO₂-еквіваленту додаткових викидів. Кліматичні збитки оцінюють майже у 57 млрд доларів.

Україна нагрівається швидше

За останні 30 років середня температура в Україні зросла приблизно на 1,2°C, свідчать дані Українського гідрометцентру.

В окремих регіонах країни темпи потепління за останнє десятиліття досягали 0,82°C, тоді як у сусідніх державах цей показник становив близько 0,47-0,59°C.

Читайте також: У Кам’янському планують масштабний проєкт зі встановлення сонячних станцій 

Такі зміни можуть суттєво вплинути на сільське господарство. Південні області ризикують втрачати традиційне лідерство у вирощуванні овочів та зернових через дефіцит води й високі температури. Частину виробництва аграрії можуть поступово переносити на захід України, де клімат поки залишається прохолоднішим і вологішим.

Річки міліють, ризик посух зростає

Ще одна проблема - скорочення водних ресурсів. Високі температури та недостатня кількість опадів призводять до обміління річок і водойм.

Цього літа на окремих водних об’єктах фіксували історично низькі рівні води. Український гідрометцентр оголошував найвищий рівень небезпеки для басейну Дністра, а також суббасейнів Сяну та Західного Бугу.

Підвищення температури означає також додаткові ризики для здоров’я. В Україні поки немає окремої статистики смертей, безпосередньо пов’язаних зі спекою. Водночас європейські дослідження показують, що тривалі хвилі аномальної температури можуть призводити до десятків тисяч додаткових смертей.

Отже, 2027 рік може принести Україні нові кліматичні випробування - сильніші хвилі спеки, нестачу води, посухи та додаткове навантаження на енергетику, медицину й аграрний сектор.