Українська металургійна галузь стикається з критичним накопиченням внутрішніх проблем на п’ятому році війни. Окрім зовнішніх торговельних бар'єрів, стабільність роботи підприємств підривають прямі безпекові загрози, блокада традиційних експортних шляхів та суттєве збільшення витрат на логістику.
Наслідки російських атак на виробничі потужності
Регулярні повітряні удари по промислових об'єктах змушують компанії зупиняти процеси та витрачати значні ресурси на відновлення. Нещодавній балістичний обстріл підприємства «Запоріжсталь» призвів до загибелі семи працівників та тимчасового призупинення роботи комбінату. Подібні атаки безпосередньо впливають на обсяги випуску продукції, створюють постійний ризик для життя персоналу та вимагають додаткових фінансових вливань для перезапуску ліній.
Блокада морських шляхів та здорожчання імпорту сировини
Російські удари по чорноморському коридору перекрили основний маршрут для експорту готової сталі та імпорту необхідної сировини. Через фактичне закриття цього напрямку металургійні підприємства змушені імпортувати коксівне вугілля через інші європейські порти. Зміна логістичних ланцюгів призвела до збільшення виробничих витрат на 30–40 доларів за кожну тонну, що додатково послаблює фінансове становище компаній, які й так перебувають у скрутних умовах.
Підвищення тарифів на внутрішні залізничні перевезення
Додатковим викликом для металургії стало зростання вартості внутрішньої логістики. З поточного місяця виробники стикаються з підвищенням тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30%. Цей крок спрямований на скорочення дефіциту бюджету державної залізниці, яка зазнає збитків через подорожчання електроенергії та технічного обслуговування. Проте для сталеливарних компаній нові тарифи стають ще одним вагомим фактором збільшення собівартості продукції та втрати конкурентоспроможності на міжнародному ринку.