У заповідних лісах Дніпропетровщини живуть «японські самураї» - ФОТОФАКТ

Плямистий олень, що колись жив лише в Японії та Китаї, нині впевнено почувається серед засніжених українських лісів

Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський» поділився нещодавнім знімком, зробленим у січні 2026 року, на якому зафіксована грація оленя плямистого - вихідця зі Східної Азії, що став справжнім «самураєм» наших лісів.

«Колись олені японські жили лише в Східній Азії, а сьогодні впевнено почуваються серед наших засніжених дерев. Навіть взимку, коли їхнє яскраве плямисте хутро тьмяніє, вони виглядають неймовірно граційно. Зимовий ліс вміє зберігати таємниці, але іноді він ними ділиться», - пресслужба заповідника.

 Японські олені є екзотичним для України видом та був завезений ще у XIX столітті. Спочатку оленів утримували у зоопарках і мисливських господарствах, але згодом частина популяції пристосувалася до дикої природи.

Ці тварини дуже полохливі, активні переважно вночі та у сутінках, а також уникають людей.

Хоча олень плямистий поширений у Китаї та Кореї, назву «японський» він отримав тому, що саме з островів Японії цей вид почав активно розселятися по світу.

Читайте також: На Дніпропетровщині зафіксували рідкісних птахів із «карнавальним» виглядом

Варто уточнити, що влітку ці олені мають яскраво-рудий колір з чіткими білими плямами, а взимку їхнє хутро стає густішим і темнішим (буро-сірим), що допомагає їм краще маскуватися серед голих дерев.

Нагадуємо, якщо ви перебуваєте поблизу заповідних зон, пам’ятайте, що олені дуже полохливі й будь-який різкий звук може спричинити у них сильний стрес.

Раніше ми повідомляли, що на Дніпропетровщині рибалки зловили летючого окуня. У водоймі Криворізького району  рибалки спіймали рибу, яка спричинила справжній фурор у соцмережах. Йдеться про незвичайного мешканця морських глибин - летючого окуня. Цей вид зазвичай зустрічається в солоних водах океанів і морів, а не у прісних водоймах центральної України.

Фахівці дивуються, як цей екземпляр потрапив у прісну воду. Серед ймовірних причин - кліматичні зміни, зміщення ареалів проживання або ж випадкове занесення риби в нову екосистему. Подібні випадки - рідкість, і цей став ще одним доказом надзвичайного біорізноманіття водойм Дніпропетровщини.