Група народних депутатів зареєструвала законопроєкт, який має врегулювати роботу територіальних центрів комплектування під час мобілізаційних заходів на законодавчому рівні. Документ передбачає обов'язкову безперервну відеофіксацію, заборону приховувати обличчя та чіткий перелік дій, які представникам ТЦК заборонено вчиняти щодо громадян.
Ідеться про законопроєкт №15459 — зміни до статті 22 закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Документ офіційно зареєстровано у Верховній Раді 31 липня 2026 року, а 3 серпня його направили на розгляд профільного комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який очолює Олександр Завітневич. Наразі законопроєкт перебуває на стадії опрацювання в комітеті — це початковий етап розгляду, до ухвалення парламентом ще далеко.
Що конкретно пропонують змінити
Головна новація документа — обов'язкова фото- та відеофіксація під час перевірки військово-облікових документів, яка має тривати безперервно від початку виконання службових обов'язків до завершення всіх мобілізаційних заходів. Бодікамери пропонують встановити і в транспорті, яким військовозобов'язаних доправляють до ТЦК.
Записи мають зберігатися щонайменше 90 календарних днів. Якщо відео відсутнє, не збережене або камеру вимкнули, проведення відповідного заходу оповіщення чи перевезення громадянина пропонується вважати таким, що не відповідає встановленим вимогам. Законопроєкт йде і далі: групам оповіщення, учасники яких не забезпечені справними бодікамерами та пристроями для зчитування електронних військово-облікових документів, пропонують взагалі заборонити проводити заходи, а адміністративне затримання і примусове доправлення громадян до ТЦК мають бути виключені з практики.
Окремий блок стосується заборон для працівників ТЦК особисто: застосовувати фізичну силу, пошкоджувати майно, погрожувати вбивством, побиттям чи тілесними ушкодженнями, а також приховувати обличчя балаклавою чи іншим способом, який унеможливлює встановлення особи.
Хто і навіщо це пропонує
Ініціаторами виступили депутати фракції "Європейська Солідарність" — серед них Ірина Геращенко, Петро Порошенко, Ірина Фріз, Олексій Гончаренко та інші, всього 16 підписантів. Співголова фракції Ірина Геращенко пояснила мету законопроєкту прагненням зробити процес мобілізації прозорим і підзвітним, а також захистити гідність військовозобов'язаних. Автори документа проводять паралель із поліцейською реформою 2015 року, коли запровадження обов'язкових бодікамер для патрульних сприяло зменшенню зловживань і зростанню довіри до правоохоронців — тепер подібний підхід пропонують перенести і на ТЦК.
Не перший крок у цьому напрямку
Формально обов'язок ТЦК використовувати бодікамери діє вже майже рік: з 1 вересня 2025 року нагрудні камери під час перевірок і вручення повісток стали обов'язковими за рішенням Міністерства оборони. Тоді нововведення пояснювали потребою підвищити прозорість роботи груп оповіщення та захистити права обох сторін. Різниця в тому, що чинна вимога — це відомчий наказ, який можна змінити без участі парламенту, тоді як законопроєкт №15459 пропонує закріпити ці правила саме в законі, з чіткими наслідками за їх недотримання.
Реформа ТЦК останніми місяцями обговорюється й на інших рівнях — від конфліктів навколо так званої "бусифікації", коли призовників зупиняли просто на вулицях, до дискусій про зміну підходів до мобілізації після кадрових перестановок у військовому командуванні. Законопроєкт №15459 варто розглядати саме в цьому ширшому контексті пошуку балансу між потребами армії в особовому складі та правами громадян під час мобілізаційних заходів.
Наразі документ не ухвалений і не набув чинності — він лише проходить перший етап розгляду в комітеті. Про подальшу долю законопроєкту стане відомо після висновків профільного та суміжних комітетів.