У самому серці Верхньодніпровська височіє старовинна будівля, яку місцеві жителі називають по-різному - «Будинок земства», «Будинок учителя» або просто «РОНО»

Колись це був осередок влади, освіти та культури, а нині - мовчазний свідок історії, занесений до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення.

Історію палацу оприлюднили у Facebook-спільноті «Краєзнавна студія А. Артеменко».

Будівлю звели ще у XIX столітті. 19 жовтня 1874 року вона відкрила свої двері для земської управи. Уже за кілька тижнів, 1 листопада, сюди переїхала канцелярія з’їзду мирових суддів. Ця подія стала поворотною у житті Верхньодніпровська: містечко перетворилося на важливий адміністративний центр повіту.

У залах та кабінетах будинку ухвалювали ключові рішення для громади. Тут працювали відомі діячі Придніпров’я - Олександр Поль, Ераст Бродський, Іван Абаза та інші, які впливали на розвиток регіону. А з 1903 року у стінах будівлі розміщувалася редакція «Верхнеднепровского земского листка».

На початку ХХ століття земська управа була чітко структурована та ефективна. Діяло 21 відділення, серед яких - шкільне, телефонне, агрономічне, медичне, господарське. Штат налічував майже 50 службовців, а телефонний відділ вважався одним із найбільших у регіоні.

Будівля пам’ятає не лише протоколи й ділові папери. З початку ХХ століття парадна зала стала центром культурного життя. Тут виступав знаний історик Дмитро Яворницький, відбувалися благодійні вечори, концерти оперних співаків, а також новорічні свята для дітей.

На старих світлинах можна побачити вишукану готику фасаду, декоративну ліпнину та парадні сходи. Сьогодні значна частина цієї краси втрачена, але навіть залишки оздоблення вражають.

Попри велику історичну цінність, Будинок земства нині перебуває у стані занепаду. Проте він продовжує привертати увагу краєзнавців, туристів та небайдужих мешканців. Це не просто будівля - це символ минулої величі Верхньодніпровська, який варто зберегти.

Місцеві історики та активісти закликають привернути увагу до цієї пам’ятки, аби вона отримала шанс на реставрацію та нове життя - як культурний центр або музей історії краю.