У Кам’янському презентували мистецький проєкт «Музей покинутих міст» про простір пам’яті, болю та надії
У Музеї історії міста Кам’янське відбулася офіційна презентація масштабного мистецького проєкту «Музей покинутих міст», реалізованого спільно з ГО «Коло Мамая» за підтримки Українського культурного фонду. Захід зібрав близько сотні містян, переселенців, культурних діячів та представників релокованих громад.
Відкриття розпочалося хореографічним перформансом у виконанні балетної трупи Академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки під керівництвом головного балетмейстера Наталії Клішиної. Декларативне супроводження перформансу виконала відома українська дипломатка та мешканка Кам’янського Марія Гончар, яка зачитала поетичні та історичні тексти, задавши глибокий емоційний тон усій події.
Чому саме Кам’янське?
З початку повномасштабного вторгнення Кам’янське стало прихистком для понад 35 тисяч вимушених переселенців та 6 релокованих громад. Місто перетворилося на важливий соціокультурний хаб, де перетинаються сотні особистих історій та традицій з усього сходу та півдня України.
Організатори наголошують: головна мета проєкту – трансформувати пережиту людьми травму та біль втрати домівки у збережену пам'ять для наступних поколінь.
Експозиція побудована за чотирма тематичними блоками: «Життя», «Зло» (початок великої війни), «Попелище» (наслідки окупації) та «Пам'ять і мрія про повернення».
В експозиції представлені не лише картини та символічні предмети – як-от пачка легендарної солі із Соледара випуску 2022 року чи артефакти з Бахмутського району, – а й мультимедійні інтерактивні планшети. На них відвідувачі можуть послухати відео- та аудіосвідчення переселенців у форматі «Усної історії». Усі зібрані матеріали передадуть до Українського інституту національної пам’яті.
Окрасою виставки стали полотна близько 40 художників, які долучилися до створення проєкту. У своїх роботах митці мовою фарб передали глибокий відчай, сум та біль вимушених переселенців, а також віддзеркалили складне сьогодення, яке сьогодні виборює та переживає Україна.
Живі історії та голос досвіду
Під час презентації перед присутніми виступила заслужений працівник культури України Галина Чумак – ексдиректорка Донецького обласного художнього музею, яка у 2016 році змушена була виїхати з окупованого Донецька:
«Місто й музей живуть доти, доки про них пам’ятають. Кожна людина, яка втратила дім, переживає важку трансформацію. Але головне, що нам потрібно сьогодні – це єднання. Ми єдині, і тільки разом ми збережемо свою культуру та відбудуємо все втрачене», – зазначила пані Галина.
Міста живуть доти, доки про них пам’ятають. «Музей покинутих міст» залишається відкритим для нових спогадів та експонатів, аби вже незабаром презентувати цю живу історію на майданчиках по всій країні.