США підвищили мита на імпорт сталі до 50 відсотків, і це може боляче вдарити по українських експортерах

Оголошене президентом США Дональдом Трампом підвищення імпортного мита на сталь і алюміній до 50% (із попереднього рівня в 25%) уже з 4 червня почало позначатися на глобальній динаміці ринку. Цей крок пояснюється міркуваннями національної безпеки США і покликаний стимулювати розвиток внутрішнього виробництва та завантаження потужностей у американській металургії. Водночас, він потенційно спричинить нову хвилю торгових бар’єрів у світі, підвищуючи рівень напруженості на ринку. Про це йдеться в матеріалі GMK Center.

США: короткострокове зростання цін і нестабільний попит

Підвищення мита призвело до миттєвого коригування цін на внутрішньому ринку: вартість арматури підскочила на $60, до $810-840 за коротку тонну, тоді як гарячекатаний рулон подорожчав лише на $20, до $870-890. Прогнозується, що ціни можуть повернутися до березневих максимумів на рівні $950, однак на заваді цьому може стати слабкий попит. Час очікування поставок становить лише 3-4 тижні, що свідчить про недостатню завантаженість замовленнями та обмежену здатність виробників перекласти додаткові витрати на покупців.

Брухт: вплив знижується через глобальну слабкість 

Історично ціни на металобрухт реагували на зміни тарифної політики США: наприклад, у березні підняття мита до 25% призвело до зростання вартості брухту на $30/т. Проте цього разу ефект буде менш відчутним - слабкість глобального ринку сталі стримує будь-які суттєві коливання. Туреччина, один із ключових імпортерів американського брухту, не готова платити більше через ціновий тиск з боку азіатських конкурентів і складну ситуацію на ринку доменного виробництва. В результаті - після короткого зростання ціни в Туреччині знову знизилися до $335-340 CFR.

ЄС: загроза експорту і падіння цін

Європейський союз, який щороку експортував у США до 3,8 млн тонн сталі, вже відчув наслідки нових мит. Попри те, що у квітні експорт знизився лише на 13% у річному вимірі, з липня очікується значне або й повне припинення поставок через втрату цінової конкурентоспроможності. Це посилить проблему надлишкової пропозиції в ЄС, де навіть за умов зростання бар’єрів завантаження виробничих потужностей тримається лише на рівні 70%. Результат - падіння локальних цін на €50 за тонну.

Водночас, європейські урядовці можуть скористатися ситуацією для запровадження власних торгових обмежень. Підвищення мит у США дає для цього формальну підставу, і європейські галузеві об’єднання вже закликають до рішучих дій у відповідь.

Китайський фактор: зростання експорту й тиск на ціни

 Китай, який стикається з проблемами внутрішнього попиту, суттєво активізував експортну діяльність: за перші п’ять місяців 2025 року обсяг експорту сталі зріс на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Хоча прямі поставки китайської сталі до США залишаються незначними, побічний вплив через продукцію сталезалежних галузей відчутно впливає на світовий ринок.

Зниження цін на сталь у Китаї спричинило падіння експортних котирувань у країнах Азії загалом. Це й стало основним джерелом глобального цінового тиску. Дешевий імпорт витісняє локальне виробництво, штовхаючи ціни вниз до рівнів, що не покривають витрати. У результаті компанії по всьому світу втрачають ліквідність і можливість інвестувати, зокрема в модернізацію чи проєкти із забезпечення сталості. Усе це веде до зниження виробництва в багатьох регіонах як прямий наслідок тарифної політики США.

Україна: ціновий тиск і ризики для експорту руди

Українська металургія також відчуває наслідки нових американських тарифів. По-перше, зниження світових цін змушує українських експортерів зменшувати вартість продукції, щоб залишатись конкурентоспроможними. По-друге, падають ціни на залізну руду - один із ключових українських експортних товарів. У квітні-травні середня ціна на сировину з вмістом Fe62% у Китаї становила $98/т, а станом на 10 червня впала до $92,3/т, що вже нижче рівня рентабельності для більшості виробників.

Як наслідок, обсяги постачання українського залізорудного концентрату в Китай можуть скоротитися. Загалом, за підсумками року прогнозується падіння експорту руди з України на 15%. Уже в січні-квітні 2025 року показник зменшився на 10%.

Торгові важелі: США готуються до переговорів

Хоча базове 25-відсоткове мито (секція 232) у США наразі зберігається й не підлягає скасуванню, нове 50% мито створює додаткові можливості для торгового тиску. Це підвищення може використовуватись як інструмент для укладання нових угод. Таким чином, американська сталеливарна галузь отримує потужний стимул, а Вашингтон - аргумент у майбутніх торгових дискусіях.

Яскравий приклад - угода США з Великою Британією, в межах якої британські компанії змогли зменшити навантаження до 25% мита, що стало перевагою перед іншими експортерами. Тепер навіть базове 25% мито вже сприймається не як загроза, а як полегшення.

Досвід показав, що тарифи стали дієвим інструментом для запуску переговорів. Найбільші торгові партнери США вже ініціювали перемовини щодо зменшення тиску. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн озвучила 9 липня як потенційну дату досягнення угоди, що може знизити напруження на європейському ринку й підтримати споживачів сталі.

Паралельно ведуться переговори й з Китаєм. Очевидно, на досягнення домовленостей з Пекіном знадобиться більше часу, але успішне укладення торгової угоди могло б значно покращити ділові очікування в Китаї та стабілізувати ситуацію на глобальному ринку сталі.