Басейн річки Самара на Дніпропетровщині здавна оповитий легендами про заховані скарби запорізьких козаків

Ця територія історично була густо вкрита козацькими зимівниками, торговими шляхами та оборонними спорудами. Сьогодні береги Самари привертають увагу не лише офіційних наукових експедицій, а й сотень нелегальних шукачів старовини.

Від козацького містечка до Новобогородицької фортеці

Головною локацією, яка притягує шукачів скарбів та істориків, є територія селища Шевченко у межах сучасного міста Дніпра. Саме тут розташовані залишки стародавнього міста Самар (Стара Самар) та земляні вали Новобогородицької фортеці, збудованої у 1688 році за проектом гетьмана Івана Мазепи та інженера Вільяма фон Залена.

Протягом багатьох років масштабні розкопки на цій території проводила Дніпровська археологічна експедиція під керівництвом докторки історичних наук, професорки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Ірини Ковальової.

Як зазначає професорка Ірина Ковальова у своєму інтерв'ю виданню "Радіо Свобода", під час розкопок фахівці виявили тисячі артефактів, які підтверджують, що повноцінне міське життя вирувало тут задовго до офіційного заснування Катеринослава.

"Ми знайшли товарні пломби з різних країн Європи, монети часів Речі Посполитої, Швеції, Московського царства, а також предмети побуту, прикраси та зброю. Це доводить, що Самар була великим торговельним і митним центром на перетині шляхів", — розповідає дослідниця.

Міф про золото та реальність історичних знахідок

Легенди про скрині з козацьким золотом, нібито закопані на берегах Самари під час відступу козаків або руйнування Січі, активно підживлюють інтерес "чорних археологів". Проте науковці констатують: масового золота чи коштовних скарбів у класичному розумінні тут не було.

Справжніми скарбами цієї землі є історичні артефакти:

  • Свинцеві товарні пломби (гданські, ризькі, вроцлавські), що свідчать про міжнародну торгівлю.

  • Монети XVII-XVIII століть (соліди, чехи, копійки).

  • Козацькі люльки, керамічний посуд та елементи кінської збруї.

Для істориків ці предмети мають колосальну наукову цінність, оскільки дозволяють реконструювати економіку та побут регіону. Натомість для нелегальних копачів вони є лише об'єктом продажу на тіньових аукціонах.

Загроза знищення: чому шукачі скарбів шкодять науці

Діяльність так званих "чорних археологів" з металошукачами на Дніпропетровщині досягла критичних масштабів. Вони масово сканують береги Самари, руйнуючи культурний шар ґрунту.

Експерти пам'яткоохоронної сфери наголошують, що вирваний із землі артефакт повністю втрачає свою історичну цінність. Про цю проблему детально розповідає Антон Корвін-Піотровський, голова правління Спілки археологів України, у матеріалі на "Історичній правді".

"Археологія — це не пошук скарбів, це читання землі як книги. Коли людина з металошукачем витягує монету чи фібулу, вона вириває слово з контексту. Ми втрачаємо інформацію про те, до якого шару належав предмет, що знаходилося поруч, і тим самим безповоротно руйнуємо історію", — підкреслює експерт.

Станом на червень 2026 року проблема нелегальних розкопок в Україні залишається гострою через недосконалість законодавчої бази щодо обігу металодетекторів. Відтак, береги Самари, які ховають під собою унікальні залишки українського козацтва, потребують не лише уваги туристів, а й посиленої державної охорони.