У степах поблизу Кривого Рогу виявили справжній «живий артефакт» — реліктову цимбохазму дніпровську, яка занесена до Червоної книги України та вважається свідком прадавніх геологічних епох.

Рідкісну знахідку зробила відома ботанікиня Вікторія Тротнер під час експедиції схилами поблизу села Інгулець, повідомляє ТРК «Рудана».  Цимбохазма, яку в народі також називають повстянкою, — це не просто квітка, а біологічний релікт. Вона зуміла пережити тисячоліття, зберігшись у незмінному вигляді ще з доісторичних часів. Її поява навесні — це справжнє диво, адже рослина має сірувате, наче припорошене пилом віків, листя та вкривається ніжними жовто-білими квітами, які важко помітити неозброєним оком серед степового різнотрав’я.

Таємничий напівпаразит: як виживає цимбохазма

Цимбохазма дніпровська належить до родини вовчкових, що робить її спосіб життя вельми нетиповим. Попри здатність до фотосинтезу через зелене листя, вона є напівпаразитом. Це означає, що рослина може «підключатися» до кореневих систем степових злаків, отримуючи від них додаткові поживні речовини. Така стратегія дозволяє їй виживати на найбільш непривітних ділянках: кам’янистих схилах, вапнякових оголеннях та крутих балках, де інші рослини просто гинуть від нестачі вологи чи бідного ґрунту.

Читайте також: Унікальна краса: на Дніпропетровщині помітили зграю кучерявих пеліканів

Окрім своєї наукової цінності, ця тендітна рослина виконує роль «природного інженера». Її розгалужена коренева система міцно тримає схили, виконуючи важливу протиерозійну функцію. Вона буквально «зшиває» степовий ґрунт, захищаючи його від руйнування вітрами та дощами. Саме тому зникнення цимбохазми може призвести до поступової деградації всього степового ландшафту регіону.

Під загрозою зникнення: війна та біологія проти релікту

Сьогодні цимбохазма дніпровська перебуває на межі вимирання, і причини цього комплексі. Науковці зазначають, що вид поступово старіє на біологічному рівні: рослини все рідше утворюють насіння, що унеможливлює природне оновлення популяції. Проте найбільший удар наносить людська діяльність. Розорювання цілинних степів, неконтрольований випас худоби та створення штучних лісонасаджень знищують природний ареал повстянки.

У 2026 році до списку загроз додалися і бойові дії, які руйнують екосистеми південних та східних областей. Наразі основні осередки цимбохазми зосереджені в Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях. Щоб врятувати вид від повного забуття, ботанічні сади Кривого Рогу та Херсона проводять кропітку роботу з культивування рослини в штучних умовах, намагаючись зберегти генетичний фонд цього унікального свідка української історії для майбутніх поколінь.

Раніше ми повідомляли, що на Дніпропетровщині зафіксували справжнє диво української природи — у заповідній зоні Балка Північна Червона розквітла надзвичайно рідкісна рожева сон-трава. Цю унікальну рослину вдалося сфотографувати неподалік сіл Лозуватка та Недайвода у Криворізькому районі.