Дніпропетровська область є одним із найбагатших регіонів України за кількістю стародавніх археологічних пам'яток

Особливу увагу науковців та туристів привертають масивні земляні вали та кургани, всередині яких приховані складні кам'яні конструкції — кромлехи. Вік деяких з цих споруд перевищує 5000 років, що робить їх старшими за відомий британський Стоунхендж та єгипетські піраміди. Попри багаторічні дослідження, точне призначення цих об'єктів залишається предметом наукових дискусій.

Що відомо про мегалітичні споруди регіону

Однією з найгучніших археологічних знахідок останніх років стало дослідження кургану в селі Новоолександрівка поблизу Дніпра. Під час розкопок фахівці виявили велетенський кромлех — кам'яне коло, яке складається з гранітних брил вагою близько тонни кожна. За даними Інституту археології НАН України, ця споруда належить до епохи енеоліту (мідно-кам'яного віку) і датується приблизно III тисячоліттям до нашої ери.

Земляні вали, які утворювали курган над кам'яним колом, мали висоту понад 7 метрів, а діаметр самої споруди сягає 18 метрів. Каміння для будівництва, за попередніми оцінками геологів, доставляли з берегів Дніпра, які знаходяться за кілька кілометрів від місця знахідки. Враховуючи відсутність спеціальної техніки у стародавніх племен, процес транспортування та встановлення таких брил вимагав колосальних зусиль та точних інженерних розрахунків.


Обсерваторія чи місце поховання: основні наукові гіпотези

Навколо призначення земляних валів та кромлехів існує кілька обґрунтованих теорій. Більшість знайдених об'єктів мають ознаки багатофункціонального використання:

  1. Астрономічна обсерваторія. Розташування кам'яних плит та прорізів у земляних валах часто орієнтоване на сторони світу. Дослідники припускають, що стародавні люди використовували ці споруди для фіксації сонячних і місячних циклів, визначення днів рівнодення та сонцестояння. Це було критично важливо для ведення сільського господарства.
  2. Сакральне та поховальне місце. У центрі кромлехів археологи регулярно знаходять стародавні поховання. Зокрема, у Новоолександрівському кургані було виявлено понад 20 поховань різних епох — від енеоліту до середньовіччя. Кам'яне коло, ймовірно, виконувало роль символічної межі між світом живих та мертвих, а земляний насип слугував для захисту могил.
  3. Соціальний центр племені. Такі масштабні споруди могли слугувати місцем збору для проведення ритуалів, ухвалення важливих рішень або ініціацій.

Офіційний статус та захист археологічної спадщини

Згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини», всі кургани, земляні вали та залишки стародавніх поселень є власністю держави та перебувають під охороною. Вони заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, який курує Міністерство культури та інформаційної політики.

Проведення будь-яких будівельних, земляних чи сільськогосподарських робіт на територіях археологічних пам'яток без попереднього фахового дослідження суворо заборонено. Як зазначають представники державних структур, руйнування таких об'єктів карається згідно з Кримінальним кодексом України, оскільки призводить до безповоротної втрати історичної інформації.

Потенціал для внутрішнього туризму

Стародавні земляні вали та кромлехи Дніпропетровщини мають високий потенціал для розвитку історичного туризму. Об'єкти на кшталт Новоолександрівського кромлеха чи Нечаєвої могили (найвищого степового кургану Євразії, що також розташований у регіоні) щороку приваблюють любителів історії.

Для інтеграції цих локацій у туристичні маршрути місцева влада та краєзнавці розробляють проєкти з музеєфікації просто неба. Це дозволить зберегти унікальні пам'ятки від руйнування і водночас зробити їх доступними для вивчення всіма охочими, демонструючи багатовікову історію українських земель наочно.