У травні степові зони Дніпропетровської області традиційно змінюють свій ландшафт завдяки масовому цвітінню ковили

Це унікальне природне явище створює візуальний ефект «срібного моря», коли під дією вітру довгі пухнасті остюки рослини хвилеподібно колишуться. Оскільки ковила є вразливим видом і перебуває під суворою охороною, екологи закликають мешканців регіону милуватися рослиною без шкоди для довкілля.

Що відомо про ковилу та її біологічні особливості

Ковила (Stipa) — це багаторічна трав'яниста рослина з родини злакових, яка є основним індикатором справжнього, непорушеного степу. В Україні налічується понад два десятки видів ковили (найвідоміші — ковила волосиста, пірчаста, Лессінга), і всі вони занесені до Червоної книги України.

Зменшення популяції цієї рослини безпосередньо пов'язане з діяльністю людини: розорюванням цілинних земель, інтенсивним випасанням худоби, забудовою територій та весняними палами сухої трави. Рослина має глибоку кореневу систему, яка допомагає утримувати вологу в ґрунті та запобігає його ерозії, що робить її критично важливою для збереження екосистеми регіону.


Локації на Дніпропетровщині, де можна спостерігати цвітіння

Цвітіння ковили триває недовго — переважно з кінця квітня до кінця травня, залежно від температурного режиму. У Дніпропетровській області залишилося небагато ділянок нерозораного степу, де рослина збереглася у природних умовах.

Найбільші популяції фіксуються на територіях природно-заповідного фонду:

  • У природному заповіднику «Дніпровсько-Орільський».
  • На території регіонального ландшафтного парку «Балка Сажівка» (поблизу села Старі Кодаки).
  • У заказниках місцевого значення та на схилах балок поблизу Кривого Рогу, Кам'янського та Павлограда.

Доступ до деяких заповідних територій під час дії воєнного стану може бути обмежений. Регіональна влада рекомендує уточнювати інформацію щодо безпеки відвідування конкретних локацій на офіційних ресурсах районних військових адміністрацій.


Охоронний статус та штрафи за знищення рослини

Оскільки всі види ковили перебувають під охороною держави, її збір (зокрема для створення декоративних букетів), викопування та пошкодження середовища зростання суворо караються законом.

За інформацією Державної екологічної інспекції України, згідно зі статтею 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення, погіршення середовища зростання червонокнижних рослин або їх незаконне вилучення з природного середовища тягне за собою накладення штрафу. Для громадян сума становить від 340 до 510 гривень, а для посадових осіб — від 510 до 850 гривень.

Крім адміністративного штрафу, порушник зобов'язаний сплатити компенсацію за кожну знищену рослину. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу», сума збитків розраховується за кожне стебло окремо і може сягати значних сум, якщо шкоду завдано масово.


Екологи вкотре нагадують: найкращий спосіб зберегти унікальну природу Дніпропетровщини — це залишити квіти в їхньому природному середовищі, обмежившись створенням фотографій.