Сповідь з «офісу»: як Дніпро перетворився на столицю телефонного шахрайства та скільки заробляють на паніці

Феномен дніпровських «офісів»: як працює індустрія телефонного шахрайства зсередини

Дніпропетровщина роками утримує неоднозначний статус лідера у сфері діяльності нелегальних кол-центрів. У народі їх називають просто — «офіси», а їхніх працівників — «офісниками». Попри регулярні рейди правоохоронців, ця індустрія продовжує еволюціонувати, використовуючи психологічний тиск та сучасні технології анонімізації.

Статистика та масштаби діяльності

За даними Дніпропетровської обласної прокуратури, лише протягом 2025 року на території регіону було припинено діяльність 69 шахрайських кол-центрів. Один із найгучніших випадків стався наприкінці грудня, коли правоохоронці вилучили понад 200 одиниць техніки, що забезпечувала роботу сотні операторів.

Згідно зі звітами Національної поліції України, Дніпро вважається осередком таких структур через поєднання кількох факторів: розвинена ІТ-інфраструктура, велика кількість студентів та специфічний досвід побудови мережевих організацій.

Психологія обману: сповідь «оператора»

Колишня працівниця одного з таких центрів, Анастасія (ім’я змінено), яка працювала в цій сфері з 2021 по 2025 роки, розповідає, що головним стимулом для молоді є відсутність «стелі» у зарплаті. В «офісах» не використовують справжніх імен — кожен має нікнейм, а колеги часто не знають нічого один про одного навіть після місяців спільної роботи.

Основні вектори атак, за словами експрацівниці, спрямовані на громадян РФ та країн Кавказу. Росіян у цих колах вважають найбільш «вигідними» та довірливими жертвами.

«Головне завдання — створити атмосферу паніки. Ми представлялися службою безпеки банку і переконували, що з картки прямо зараз намагаються зняти кошти. У стані стресу люди самі називають CVV-коди та паролі з СМС», — ділиться Анастасія.

Цифри роботи одного оператора:

• Кількість дзвінків: 300–350 за зміну.

• Конверсія: 2–3% (успішні «розводи»).

• Максимальний вилов: зафіксовані випадки викрадення до 250 тисяч доларів з одного клієнта.

Схема «романтичний трейдер» та криптоінвестиції

Окрім класичних банківських дзвінків (вішингу), у Дніпрі активно процвітають схеми, засновані на довірі в соцмережах. Колишній працівник Артем розповів про відділи, які спеціалізуються на сайтах знайомств.

Механіка схеми виглядає так:

1. Створення фейкового профілю: Оператор спілкується від імені привабливої дівчини.

2. Завоювання довіри: Тривале спілкування, що переростає у віртуальний «роман».

3. Інвестиційна пропозиція: «Дівчина» розповідає про успіхи у криптотрейдингу та знайомить жертву зі своїм «досвідченим родичем» (іншим оператором).

4. Фінал: Жертва добровільно переказує кошти на фейкові платформи. Суми «інвестицій» у таких випадках сягали 124 тисяч доларів.

Чому саме Дніпро став «столицею»

Економічний експерт Кирило Огданський зазначає, що саме в Дніпрі були організовані перші подібні структури в Україні. Місто стало базою через наявність технічних ресурсів та сформованих корупційних зв’язків, які тривалий час дозволяли бізнесу залишатися «в тіні».

За офіційною позицією Департаменту кіберполіції Дніпропетровщини, тривалому існуванню таких схем сприяють кілька факторів:

• Використання IP-телефонії та засобів анонімізації (VPN).

• Перебування більшості потерпілих за кордоном, що ускладнює процес подання заяв.

• Транснаціональний характер організацій (керівники часто знаходяться поза межами України).

За даними НБУ, у 2024–2025 роках сума збитків від кібершахрайства в Україні зросла на 25%, що змушує регулятори та правоохоронні органи впроваджувати жорсткіші методи моніторингу банківських переказів.

Юридичні наслідки та відповідальність

Правоохоронці наголошують: робота в такому «офісі» — це не просто «сумнівний заробіток», а пряма участь у злочинній організації.

Згідно з нормами Кримінального кодексу України, конфіскація майна є обов'язковим елементом покарання за тяжкі шахрайські дії.