Соломоплетіння на Дніпропетровщині: спадщина, натуральна практика та мистецтво
У селі Шульгівка на Дніпропетровщині мешкає майстриня соломоплетіння — Любов Литовченко. Протягом майже 30 років вона присвятила своє життя відродженню й практиці одного із найдавніших народних ремесел України. Колись медсестра із 17-річним стажем, вона залишила медицину й повністю занурилася в соломоплетіння, привчивши до ремесла і свою доньку Анну Мамонову, пише suspilne.media.
Історичний контекст
Соломоплетіння — це стародавнє ремесло, яке виникло на зорі цивілізацій, одночасно з керамікою й іншими ремеслами. Люди використовували солому не лише як матеріал для господарських потреб, а й як декоративний елемент: з давніх-давен виготовляли кошики, предмети побуту, іграшки, обереги, пасторальні панно. Техніка плетіння поширена повсюдно в аграрних культурах, але кожен народ надавав цьому ремеслу свої особливості.
Читайте також: Зруйнований Тадж-Махал у Кам'янському - спогади істориків
Як це роблять у Шульгівці
Власне вирощування сировини: сім’я Литовченків обробляє ділянку площею 10 соток (0,1 га), на якій вирощують пшеницю, жито, ячмінь і льон. Сировину збирають вручну — із серпами та дідівськими методами, щоб уникнути зерен і шкідників у кінцевому продукті .
Сушка та обробка: зібрані снопи сушать на горищі. Потім кожну стрічку соломи обробляють вручну: сортують, обрізають поламані частини, відбирають колоски.
Підготовка до плетіння: перед плетінням солому обдають окропом на 5–10 хвилин, щоб зробити її гнучкою і м’якою.
Інструменти та методи: використовують ножиці, щипці, два види ниток (для стягування), клей ПВА, а також саморобний станочок для розколювання соломи на тонкі смужки.
Технологічний аспект: плетуть із підготовлених кіск у спіраль, стик, уступ або площину. Для напівсферичних виробів (хлібниці, сумки, капелюхи) застосовують прошивну технологію з пришиванням косичок із відступом 4–6 мм .
Читайте також: Непомітна перлина проспекту Шевченка: історія будинку №17 у Кам'янському
Культурне та соціальне значення
Соломоплетіння — це не просто ремесло, а спосіб зберегти культурну спадщину. Цей феномен поєднує функціональність і декоративність, є доступним, економічним і екологічним матеріалом. У традиціях солом’яні фігурки, «павуки» (різдвяні обереги), дідухи були символами родинного духу, достатку, захисту й оберегом у зимові свята.
Ремесло сьогодні
Для Любові Литовченко соломоплетіння стало основним джерелом доходу, хобі перетворилося на професію. Вона вбачає у цьому «коріння» й «традицію», що передається нащадкам — і Анна теж уже майстриня. Так зберігаються знання та творчість на рівні родини, як у форматі сімейної майстерні.