28 червня в Україні відзначається День Конституції, а у світі – Міжнародний день соціального бізнесу і День пірсингу

Уночі 28 червня 1996 року Верховна Рада України затвердила основний закон держави.

Голосування за нього стало можливим завдяки компромісу між різними впливовими на той час силами на політичному Олімпі країни. Звідси і чимало тих протиріч, які від самого початку були закладені в тіло документу та, як наслідок, у весь державно-правовий лад України.

Почнемо з форми правління. Вона в нас компромісна – і не парламентська (президента обирає Рада), і не президентська (глава держави одночасно є і прем'єром), а змішана, парламентсько-президентська. Таким чином, з одного боку, є система стримування й противаги, але з іншого – завжди існує ризик протистояння між Кабміном та Офісом президента.

Дається взнаки й «непоєднуване» поєднання ліберального та соціального підходів у нормах щодо соціального забезпечення й економіки. Тодішній президент Леонід Кучма як посткомуніст «з капіталістичним обличчям» виступав однозначно за ринкову економіку та вільний ринок, тоді як головний опозиціонер у владі, спікер Верховної Ради й одночасно очільник Соцпартії Олександр Мороз наполіг на тому, щоб на рівні Конституції залишити «безкоштовними» базову медицину та освіту.

Національна політика. «Рухівці» відбили всі атаки на мову (так, вони були постійними) й подбали про утвердження положення щодо виключно однієї єдиної – української – державної мови. Одначе, аби заспокоїти Росію, довелося забезпечити Крим статусом автономії. І це ще одне певне протиріччя, бо ж ми є державою унітарною, а не федеративною.

Спираючись саме на непорушність конституційних засад, які забезпечували існування України як сучасної, європейської, демократичної держави, діяли звитяжні учасники і Помаранчевої революції, і Революції Гідності, і Мовного майдану, і Податкового майдану. Усі вони прагнули захистити Конституцію.

Що було раніше

За давніми прикметами вважалося, що до цього дня починає дозрівати овес. Після свята 28 червня ніякі зернові культури вже не сіяли, інакше вони занадто пізно дозріють і замерзнуть восени.

Наші предки в це народне свято були дуже обережні з випасом худоби. Побоювалися, щоб корови і вівці не їли занадто багато свіжої трави і зерна, інакше їх роздувало. Для захисту здоров'я худоби молилися святому Модесту, який вважався покровителем сільськогосподарських тварин.

В цілому народне свято 28 червня у наших предків вважалося не дуже щасливим днем. У цю дату у людей часто трапляються дрібні неприємності, нещасні випадки і аварії. На цей день краще не планувати важливих і відповідальних справ.

Народні прикмети

  • Туман віщує дощові дні.
  • Перед дощем суцвіття нагідок закриваються, мальва никне, в'яне, фіалка згинає стеблинка.
  • Коники голосніше звичайного стрекочуть – чекай опадів.
  • Поросята верещать – до сирої погоди.
  • Худоба на пасовище важко дихає, з шумом видихає повітря – до дощу.
  • При гарній погоді корови і вівці самі повертаються з пасовища і поспішають під навіс або в сарай – до грози.
  • У снах, що приснилися в ніч з 27 на 28 травня, потрібно звертати увагу на почуті слова.

Що не варто робити 

  • Після обіду не можна нічого садити на городі, інакше урожай не зійде.
  • Якщо вам потрібно посіяти якісь культури, то краще робити це до полудня.
  • Незаміжнім дівчатам не рекомендується розповідати кому-небудь про свої плани – нічого не збудеться.
  • Постарайтеся в цю дату не витиратися чужим рушником – є ризик забрати собі проблеми людини.

Іменини

Чоловічі – Григорій, Михайло, Семен, Федір. Жіночі – Іванна, Богдана.