Від народження у Кам’янському до першого паспорта у Сваляві: історія Христини

Історія 18-річної Христини, яка народилася в промисловому Кам’янському, що на Дніпропетровщині, є показовим прикладом того, як життєві обставини можуть на роки залишити людину поза правовим полем держави. Дівчина лише нещодавно отримала свій перший офіційний документ — ID-картку громадянина України, пройшовши складну процедуру встановлення особи на Закарпатті.

Чому отримати паспорт після 18 років — це виклик

Христина народилася у липні 2007 року в місті Кам'янське. Через особливості побуту родини та певні життєві труднощі, вона не змогла вчасно звернутися до органів міграційної служби у 14-річному віці, як того вимагає закон.


Згідно з українським законодавством, якщо особа звертається за паспортом вперше після досягнення 18 років, процедура суттєво ускладнюється. У такому разі проводиться обов’язкова процедура встановлення особи. Вона передбачає перевірку наданих даних через державні реєстри, а також опитування свідків (родичів або сусідів), які можуть підтвердити особу заявника.

Довідка: За даними Державної міграційної служби України, процедура встановлення особи може тривати до двох місяців. Детальніше про вимоги можна дізнатися на офіційному порталі ДМСУ .

Роль правозахисників та держави

Випадок Христини став успішним завдяки синергії державних органів та громадського сектору. Ключову роль відіграли фахівці Свалявського відділу ГУ ДМС у Закарпатській області та юристи Міжнародного фонду охорони здоров'я та навколишнього середовища «Регіон Карпат» (NEEKA Ukraine).

Організація NEEKA, яка є партнером Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), надала дівчині:

  • повний юридичний супровід;

  • допомогу в зборі необхідних довідок та матеріалів;

  • фізичний супровід під час візитів до державних установ.

Документування ромської громади: мовою цифр та фактів

Проблема відсутності документів серед представників ромської національної меншини в Україні залишається актуальною. За оцінками Ради Європи, в Україні проживає від 200 до 400 тисяч ромів, значна частина яких стикається з ризиком безгромадянства.

  • Соціальний аспект: Без паспорта людина позбавлена доступу до офіційного працевлаштування, реєстрації шлюбу, отримання медичної допомоги у сімейного лікаря та виборчого права.

  • Географія питання: Хоча Христина отримувала документ на Закарпатті, її коріння — у Кам’янському. Це підкреслює мобільність громад та потребу в координації між регіональними підрозділами міграційної служби.

  • Правовий статус: Отримання ID-картки дозволяє Христині тепер повноцінно користуватися всіма адміністративними та соціальними послугами, які гарантує держава.

Більше про діяльність фонду NEEKA щодо захисту прав осіб без громадянства можна прочитати на їхньому офіційному сайті.

Історія уродженки Кам’янського — це не просто чергова новина про видачу документа. Це нагадування про важливість вчасної реєстрації та підтримки вразливих верств населення. Завдяки спільним зусиллям міграційників та правозахисників, дівчина отримала «квиток» у доросле життя, де вона тепер офіційно визнана громадянка своєї країни.