Україна готується до післявоєнної демографічної реальності, і найчутливішим показником цього процесу стануть потоки біженців та внутрішньо переміщених осіб

Для Дніпропетровської області, яка від початку повномасштабного вторгнення стала одним із найбільших транзитних хабів та місць прихистку, питання міграції має ключове значення. За даними Міжнародної організації з міграції, саме на Дніпропетровщині зосереджена найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні — понад 550 тисяч людей, що становить близько 15 відсотків від загальної кількості ВПО в державі. Після скасування воєнного стану та відкриття кордонів регіон постане перед серйозним викликом, адже кількість тих, хто повернеться додому, може майже дорівнювати числу тих, хто виїде для возз'єднання з родиною.

Реальність післявоєнної міграції та наміри людей

Директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович в інтерв’ю виданню ТСН, заявила, що розроблена організацією математична модель прогнозує повернення від 3 до 3,5 мільйонів осіб після завершення війни. Водночас фахівчиня підкреслила, що чим довше триває конфлікт і чим довше люди проживають у країнах, які надали їм прихисток, тим меншою стає вірогідність їхнього повернення. За офіційними даними УВКБ ООН, якщо у липні 2024 року повернутися хотіли 61 відсоток біженців, то наприкінці 2025 року цей показник впав до 49 відсотків. Подібна тенденція зниження мотивації спостерігається і серед внутрішньо переміщених осіб.

Наслідки для міст Дніпропетровщини

Для Дніпропетровської області такі загальнонаціональні тенденції означають неминуче формування двох паралельних міграційних процесів. З одного боку, частина корінних мешканців області, які вже облаштували свій побут у країнах Європейського Союзу, не поспішатиме додому через налагоджене життя та стабільність. Додатковим фактором стануть чоловіки, які зараз продовжують працювати на підприємствах Дніпра, Кривого Рогу чи Кам'янського, тоді як їхні родини знаходяться за кордоном. Зі зняттям обмежень на перетин кордону значна частина з них спробує возз’єднатися із сім’ями за межами країни, що об'єктивно посилить відтік працездатного населення з регіону. З іншого боку, Дніпропетровщина прийняла сотні тисяч переселенців зі східних та південних областей, значний відсоток з яких вже вирішив залишитися тут назавжди, працевлаштувавшись та інтегрувавшись у місцеві громади. Остаточні демографічні наслідки війни стануть зрозумілими лише після стабілізації ситуації, проте саме конкуренція між бажанням повернутись і необхідністю залишитись за кордоном визначатиме стан ринку праці та темпи економічного відновлення Дніпропетровщини.