Зміни клімату є глобальною проблемою, яка вже впливає на регіональні екосистеми, економіку та повсякденне життя

В Україні, країні з багатим сільськогосподарським потенціалом, прогнози вказують на значні трансформації до 2050 року. Атлас сценаріїв зміни клімату, розроблений на замовлення Українського гідрометеорологічного центру (Укргідрометцентру), передбачає подовження літнього періоду, підвищення середніх температур та потенційне утворення пустельних зон у південних регіонах. Особливий акцент у цьому огляді робиться на Дніпропетровській області, де очікується помірне потепління, що може вплинути на промисловість, сільське господарство та водні ресурси.

Читайте також: Кліматичні смуги: дослідження показали, що Дніпропетровщина стає гарячим регіоном

Ці прогнози базуються на моделях, які враховують різні сценарії викидів парникових газів. За даними кліматологині Світлани Краковської, члена Національної академії наук США та учасниці Міжурядової групи експертів зі змін клімату (IPCC), розвиток подій залежить від глобальних зусиль щодо скорочення емісій. Додаткові дані з звітів World Bank та Met Office підтверджують тенденції, підкреслюючи необхідність адаптації.

Прогнози тривалості сезонів та температурних змін

До 2050 року тривалість літа в Україні може зрости до 150-180 днів на рік, порівняно з поточними 90-120 днями в більшості регіонів. Це означає, що теплий період охоплюватиме понад п'ять місяців, змінюючи сезонні цикли та впливаючи на флору, фауну та людську діяльність.

Середні літні температури також зростуть. У південних областях, таких як Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька та Крим, стовпчик термометра сягатиме 28-30°C. У центральних і східних регіонах, включаючи Дніпропетровську, Харківську та Чернігівську області, очікується 24-26°C. Ці дані узгоджуються з проєкціями World Bank Climate Change Knowledge Portal, де моделі під Shared Socioeconomic Pathways (SSPs) вказують на підвищення середньорічної температури на 1.5-2.5°C до середини століття залежно від сценарію емісій.

Читайте також: Кліматолог попередила про катастрофу - чи може Дніпропетровщина зникнути під водою

Звіт Met Office про кліматичні впливи в Україні, опублікований у 2022 році, додає, що потепління супроводжуватиметься збільшенням екстремальних погодних явищ, таких як посухи та зливи. Для України загалом прогнозується зростання середньої температури на 2-3°C до 2050 року порівняно з 1991-2020 роками, з акцентом на степові зони.

Акцент на Дніпропетровській області: температури, вплив на економіку та екосистеми

Дніпропетровська область, як промисловий і сільськогосподарський центр, особливо вразлива до кліматичних змін. За прогнозами атласу Укргідрометцентру, середня літня температура тут становитиме 24-26°C до 2050 року, що на 2-4°C вище за поточні показники. За даними Weather and Climate, поточні середні максимуми в липні сягають 29°C, але з потеплінням це може стати нормою для більшої частини року.

Ці зміни вплинуть на ключові сектори. Сільське господарство, яке становить значну частку економіки області, зіткнеться з ризиками посух. Звіт World Bank "Ukraine: Building Climate Resilience in Agriculture and Forestry" (2022) зазначає, що в Україні деградація ґрунтів вже сягає 20% орних земель, а в степових регіонах, як Дніпропетровщина, ерозія втрачає 300-600 мільйонів тонн ґрунту щорічно. Це призведе до зниження врожайності культур, таких як пшениця та соняшник, на 10-20% без адаптаційних заходів.

Промисловість, зокрема металургія та хімія, може страждати від дефіциту води. Річки, як Дніпро, вже зазнають впливу посух, а прогнозоване зменшення опадів на 5-10% посилить проблему. За даними FAO (2018), в Україні площа деградованих земель перевищує 6.5 мільйонів гектарів, з фокусом на лісостепові зони, включаючи Дніпропетровщину.

Читайте також: Смерч на Дніпропетровщині: небезпечне явище стає частішим - експерти попередили про кліматичну загрозу

Додатково війна в Україні ускладнює ситуацію. Звіт Chatham House (2023) вказує, що конфлікт збільшив ризик пожеж у лісах і степах, з площею згорілих територій у 2022 році в 25 разів більшою, ніж у 2021. Для Дніпропетровщини це означає посилення деградації ґрунтів через забруднення та руйнування інфраструктури.

Ризик дезертифікації в Одеській області та південних регіонах

Одним з найтривожніших прогнозів є перетворення частини Одеської області на пустелю. Світлана Краковська в інтерв'ю для YouTube-каналу "Говорить Суханов" зазначила, що комбінація високих температур і зменшення опадів призведе до дезертифікації. Атлас Укргідрометцентру підтверджує це, прогнозуючи посухи в степових зонах.

За даними Rubryka (2022), Україна має найвищий рівень дезертифікації в Європі, з понад 50% територій у зоні ризику. WWF-Україна (2025) попереджає, що до 2050 року посухи охоплять 75% світу, а в Україні це посилиться війною та кліматом, з висиханням річок і пиловими бурями.

Концепція боротьби з деградацією земель в Україні, схвалена урядом, передбачає заходи, як відновлення лісів і стале управління, але реалізація залежить від глобальних зусиль.

Глобальний контекст: перевищення Межі 1.5°C

Прогнози для України вписуються в глобальні тенденції. Дослідження вказують, що за поточних темпів викидів межа глобального потепління в 1.5°C буде перевищена через 3-5 років. WMO (2024) оцінює 80% ймовірність тимчасового перевищення в наступні п'ять років. IPCC SR1.5 (2018) підкреслює, що перевищення вимагає негайного скорочення емісій.

Краковська в інтерв'ю для The Guardian (2022) пов'язує війну в Україні з фосильними паливами, називаючи її "війною за викопне паливо". Це підкреслює, що людська діяльність визначає траєкторію.

Читайте також: На Дніпропетровщині отруйні павуки кусають людей через жаркий клімат - обласний ЦКПХ

Фактори впливу та шляхи адаптації

Розвиток сценаріїв залежить від викидів парникових газів. Краковська наголошує: "Як саме розвиватиметься ситуація — м'якше чи жорсткіше — залежить від господарської діяльності людини". Україна прийняла стратегію адаптації до клімату (2021), фокусуючись на оцінці впливів і використанні кліматичних даних.

Для Дніпропетровщини рекомендуються іригаційні системи, стале землеробство та відновлення ґрунтів. Глобально, перехід на відновлювані джерела енергії може пом'якшити ризики.

Прогнози змін клімату в Україні до 2050 року вказують на серйозні виклики, особливо для Дніпропетровської області з її промисловим і аграрним профілем. Подовження літа, підвищення температур і десертифікація півдня вимагають негайних дій. Базуючись на перевірених джерелах, як Укргідрометцентр, IPCC та World Bank, ці тенденції підкреслюють необхідність глобальної співпраці для скорочення емісій і адаптації. Україна, як хлібний кошик Європи, може стати прикладом стійкості, якщо вчасно впровадити заходи