Жовтоводець Олександр Гордієнко майже п’ять років перетворює сміття на предмети садового екстер’єру

Пенсіонер вболіває за збереження навколишнього середовища. Сусіди знають чоловіка, як майстра на всі руки, тож вторсировину приносять до гаража пана Олександра, щоби дати їй друге життя. Історію унікального майстра розповів сайт zhovtivody.city.

Ідеї бере з ілюстрацій до казок

Усе життя шахтар із Жовтих Вод виготовляв різноманітні речі, а коли вийшов на пенсію, збудував чи не музей на власній клумбі: все із вторсировини. Слони, павичі, козаки, сороки та інші казкові герої вже близько п’яти років живуть на клумбі, що на розі вулиць 8 березня та Героїв Чорнобиля.

Журналісти зустрілись з Олександром Гордієнком біля його майстерні, яку він облаштував з невеликого металевого вагончика. У чоловіка в руках шпатель, яким він майстерно оздоблює голову майбутнього павича, що буде виконана з пінопласту, а тулуб птаха - з пляшок.

“Ідеї беру з ілюстрацій до дитячих казок, а от вже реалізую самостійно. Готових схем не маю - сам вигадую”, - говорить майстер.

Для створення садового декору він використовує різноманітні пластикові пляшки, тару з-під рідких пральних порошків, залишки поліетиленових труб.

Таким хобі чоловік захопився, коли вийшов на пенсію. За його словами зараз має вдосталь вільного часу, тож щодня проводить декілька годин у своїй майстерні. Негода не зупиняє чоловіка. У зливу та мороз він працює на балконі. Для створення однієї фігури майстер використовує близько 50 пляшок.

Як «народжуються» унікальні вироби

У металевому вагончику чоловік зберігає макети фігур, над якими працює, та ті, які потребують ремонту. Буревій цієї весни повалив декілька прикрас, тож пан Олександр планує їх відреставрувати та повернути на своє місце. В ящику, що під стелею, майстер зберігає матеріал, що може стати в пригоді у майбутньому - частини пінопласту, шматки пластикових труб, що допоможуть зробити фігури рухливими.

Спочатку пенсіонер самотужки збирав пластик, а згодом, коли його справа набула популярності, мішки з вторсировиною почали приносити люди.

“Буває йду і бачу, що валяється пляшка - то я її підбираю. За містом часто можна побачити купи сміття, то щоб воно не лежало там десятиліттями - даю друге життя і прикрашаю клумбу”, - розповідає пан Олександр.

Від задуму до реалізації великої садової фігури йде до трьох місяців. Майстер ретельно вибирає відповідні пляшки за кольором та розміром, щоби не доводилось фарбувати, адже фарба від вологи лущиться згодом і виріб стає непривабливим.

Олександр Васильович провів екскурсію своєю присадибною ділянкою.

На клумбі понад півсотні виробів різних за розміром, деякі з ним оселились там сім’ями. Ліворуч пан Олександр розташував декоративний колодязь, для виготовлення якого використав автомобільні шини. Він розповідає, що протягом цих п’яти років декілька разів молодь псувала його роботи, але чоловік не тримає зла та це не стало перепоною для подальшої роботи.

“Після таких інцидентів я просто вирішив встановити тин, який стримував би бурхливу енергію молоді. Це справді допомогло! Також тепер знаю, що не варто встановлювати об’ємні роботи поза тином - вони магнітом тягнуть підлітків випробувати свої сили”, - поділився майстер.