Його щоденна копітка праця непомітна для більшості, але саме від неї залежить ефективність та безпека всього виробничого процесу вапняно-випалювального цеху Каметсталі
Наша історія – про людину, яку колеги називають серцем колективу енергослужби ВВЦ. І це Юрій Ламза, слюсар-ремонтник енергоустаткування, портрет якого до Дня металурга прикрасив Алею трудової слави комбінату.
За 20 років праці на Каметсталі Юрій Миколайович здобув глибоку повагу, довіру та прихильність своєї команди і керівництва – за сумлінність у роботі, професіоналізм та чуйне ставлення до колег. Як бригадир слюсарів-ремонтників, Юрій Ламза слідкує, щоб кожна ланка у робочому ланцюжку працювала, як годинник, і відносини у колективі були завжди теплими та дружніми.
У зоні відповідальності Юрія Ламзи – складне енергетичне устаткування цеху: водяні комунікації, системи вентиляції, установки аспірації, газове обладнання обертових печей тощо. Це не просто робота з ключем та викруткою. Тут потрібно мати глибокі знання в області механіки, гідравліки та пневматики. Будь-яка його помилка може призвести до серйозних наслідків: від зупинки виробництва до надзвичайних ситуацій. Тому такий фахівець повинен постійно вдосконалювати свої навички, вивчати нові технології та методи ремонту, а також суворо дотримуватися правил техніки безпеки. Проте Юрій Ламза – професіонал своєї справи, який роками, не змінюючи свого місця роботи, набував цінний досвід та відточував майстерність професії, а сьогодні радий поділитися знаннями і навчити молодих новачків.
Високі показники енергоефективності цех виконує також багато в чому завдяки відмінній роботі Юрія Миколайовича і його бригади. Зокрема, це налагоджений процес використання пиловугільного палива, яке приносить цеху значну економію у якості палива для обертових печей. Завдання слюсарів - регулярне обслуговування цього складного устаткування, заміна зношених деталей та налаштування системи — все це дозволяє запобігти серйозним аваріям та забезпечити безперебійну роботу цеху.
І сьогодні усе, що треба людині для щастя, у Юрія Миколайовича є – улюблена робота, визнання, друзі і сім’я – дружина, діти, якими він пишається. З початком війни його донька добровільно стала до служби у бригаді «Хартія» Національної гвардії України, а син активно займається волонтерством, організовуючи збори допомоги на потреби ЗСУ. А найбільша радість, то, звичайно, маленькі онуки Давід та Домініка, з якими щасливий дідусь проводить вільний час та відпочиває від своєї напруженої і відповідальної роботи.