Масове нашестя сарани: загроза дісталася й Дніпропетровщини
На тлі зафіксованого спалаху сарани перелітної (Locusta migratoria) в Запорізькій області, численні повідомлення свідчать, що комахи досягли й території Дніпропетровщини. У Кам’янському, Павлограді, Новомосковському та Синельниківському районах мешканці фіксують поодинокі випадки або навіть скупчення шкідника.
Читайте також: Полчища сарани загрожують врожаю: на Дніпропетровщині попереджають про можливу навалу
Фахівці закликають не панікувати та наголошують: необдумана боротьба з сараною може завдати ще більшої шкоди, ніж сама комаха.
Пояснення дав професор Роман Новіцький - доктор біологічних наук, завідувач кафедри Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. За його словами, такі явища рідкісні, але не аномальні.
"Цього разу наклалося кілька чинників. Після знищення Каховського водосховища зник природний баланс. Спекотне й посушливе літо створило ідеальні умови для розмноження сарани. А вітрові потоки здатні переносити комах на сотні кілометрів. Сарана може поширитися не лише на Дніпропетровщині. Експерт зазначає, що вона може дістатися Полтавської, Кіровоградської та інших областей. Але панікувати не варто. Природні механізми саморегуляції мають спрацювати вже протягом найближчих тижнів. "
Біолог застерігає: не слід боротися з сараною хімікатами. Вони знищують не лише шкідників, а й корисних комах, птахів і дрібних тварин. Ситуація природна і тимчасова. Екосистема стабілізується сама.
Як зазначає Михайло Муленко, в.о. завідувача сектору охорони природи в Національному заповіднику «Хортиця», через низький рівень обізнаності населення часті випадки, коли під виглядом сарани знищуються абсолютно нешкідливі або навіть корисні комахи — коники, цвіркуни, інші прямокрилі, деякі з яких охороняються державою.
Як розпізнати сарану?
Сарана перелітна у дорослому віці має розміри 4–7 см, короткі вусики (не доходять до середини тіла) і відсутність яйцеклада, характерного для коників. У личинковому віці крила ще недорозвинені, пересувається переважно по землі. У дорослому стані здатна літати та формувати зграї чисельністю в мільйони особин.
Її основна їжа — злаки. Проте у випадку високої щільності популяції може поїдати майже будь-які рослини, крім пасльонових.
Минулого року в селищі Мар’янівка сарана виїла значні площі очерету, після чого мігрувала далі, залишаючи по собі знищену рослинність.
Читайте також: Сарана атакує Дніпропетровщину - нашестя небезпечної комахи може знищити врожай
Чому не можна бездумно застосовувати отрутохімікати?
Найпоширеніша помилка — обробка великих територій інсектицидами широкого спектру дії. За словами фахівців, такі препарати вражають не лише сарану, а й усіх інших комах, у тому числі запилювачів. У результаті можуть постраждати птахи й тварини, які харчуються отруєними комахами.
До того ж інсектициди не завжди дають очікуваний ефект: сарана має високу стійкість, і при великих міграціях зграї можуть оминати оброблені зони.
Читайте також: Навала сарани може знищити врожай: аграрії Дніпропетровщини отримали офіційне попередження
Що рекомендують експерти?
Найбезпечнішим методом вважається застосування біологічних препаратів — ентомопатогенних грибів і мікроорганізмів. Вони діють повільніше, однак уражають велику кількість особин без шкоди для інших видів.
Такі біопрепарати застосовуються у багатьох країнах і відповідають рекомендаціям міжнародних протоколів з охорони природи. На сьогодні вони є найкращим рішенням для боротьби із сараною в екосистемах, де важливо зберегти баланс.
Яка ситуація в Україні?
У 2020–2024 роках поява сарани фіксувалась переважно в південних областях — Запорізькій, Херсонській, частково Миколаївській. Проте зміни клімату, зменшення кількості природних ворогів та сприятливі погодні умови сприяють розширенню ареалу шкідника.
За даними Держпродспоживслужби, у 2023 році площі, уражені сараною, сягнули понад 12 тис. гектарів по Україні, зокрема частина — в межах Дніпропетровської області. У 2025 році прогнозують повторні міграції за сприятливих умов.
Поява сарани на території Дніпропетровщини не лише аграрна проблема, а й виклик для всієї екосистеми. Головне завдання - не допустити екологічної катастрофи в гонитві за швидкими результатами. Важливо діяти зважено, дотримуючись науково обґрунтованих рекомендацій, і не шкодити природі у прагненні захистити врожай.