«Доброго ранку, рідненькі, в нас все добре, ми тримаємося – завдяки вашій вірі і підтримці»

Кожного разу, коли Світлана Білик, машиніст крана цеху ремонтів УЗТ, отримує такі надзвичайно теплі меседжі від бійців з фронту, вона відчуває невимовну радість, якою намагається якнайшвидше поділитися із колегами у вагонному депо. Адже саме Світланина ініціатива з самого початку війни об’єднала цей дружній колектив для дієвої підтримки і допомоги ЗСУ, і насамперед, співробітникам цеху, які стали на захист України.

Читайте також: Для зменшення енергоспоживання: Каметсталь оновлює киснево-компресорний цех

На крані у вагонному депо жінка працює вже понад 30 років. Припущення, що за цей час одноманітна робота могла вже й набриднути, викликає в неї здивований сміх:

"Одноманітна робота – аж нітрохи! Ремонт вагонів – це такий творчий процес. Кожного разу все по-новому: приходять вагони пошкоджені, розустатковані, а невдовзі вони вже, як новенька копійка, і готові стати до роботи. І я точно знаю, що у цьому є моя особиста праця, мій кран підвозив слюсарям-ремонтникам важкі деталі. В кожного відремонтованого вагона – своє «обличчя». Що й казати – цікаво", – впевнена Світлана Вікторівна.

Війна змінила життя кожного, четверо співробітників вагонного депо сьогодні тримають службу у лавах ЗСУ. Коли наприкінці лютого-2022 на бойові позиції уходив зовсім молоденький, 22-річний слюсар-ремонтник, Світлану ніби штовхнуло у серце – зрозуміла, що зробить все для допомоги хлопцям-бійцям. Першим кроком було єдине рішення дружної родини, в якій більшість – металурги, і нинішні, і колишні. «Активізували» усіх родичів, друзів та приятелів і почали збирати кошти для нагальних потреб захисників. Водночас думку про спільну допомогу бійцям Світлана Білик висловила у своєму колективі, і виявилося, що це гаряче бажання кожного. З того часу вже третій рік поспіль залізничники-ремонтники об’єднані справою підтримки захисників, насамперед своїх колег.

Про потреби бійців дізнаються від них самих, знову ж таки насамперед через Світлану Білик. Зробили чимало: на зібрані кошти відправляли на передову обмундирування, каски, тепловізори, приціли, мавіки – усього вже й не пригадають. Нещодавно допомогли своєму наймолодшому бійцю придбати сучасне обладнання, оскільки хлопця направили до Європи навчатися військовій професії сапера за світовими стандартами. А вже пакунки зі смаколиками, теплими речами, шкарпетками – це завжди подарунок від колективу, коли хлопцям вдається приїхати у короткострокові відпустки.

Читайте також: З аудиторії – на виробництво: студенти-металурги відвідали Каметсталь

Світлана Білик: "Підтримувати наших захисників, допомагати зберегти їхнє життя – для цього завжди є і час, і сили. Кожен з нас використовує усі свої вміння і таланти, от, наприклад, моя сестра, ветеран праці підприємства Людмила Становова, виготовляє чарівні ляльки-мотанки. Ми разом їх продаємо усім бажаючим, а гроші спрямовуємо на допомогу ЗСУ. Наші мотанки вже є у домівках багатьох країн Європи, в Ізраїлі – це частинка нашої української душі і частка допомоги нашим захисникам".