Під час першого у цьому році обміну полоненими додому повернулися 157 українських Захисників

Серед звільнених - військовослужбовці Збройних Сил України, зокрема представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, територіальної оборони, Десантно-штурмових та Повітряних сил. Також на Батьківщину повернулися воїни Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України. Серед них - солдати, сержанти й офіцери, а також цивільні українці, яких росіяни утримували незаконно.

Серед звільнених - 10 мешканців Дніпропетровської області, зокрема з Дніпровського, Криворізького, Кам’янського, Синельниківського та Самарівського районів. Більшість із них перебували у ворожому полоні ще з 2022 року, ще один захисник - з квітня 2025-го. Про повернення земляків повідомили в Дніпропетровській обласній військовій адміністрації.

Окремо зазначається, що 18 оборонців були засуджені ворогом на тривалі терміни ув’язнення, однак тепер вони знову на рідній землі. Переважна більшість звільнених - рядовий склад, водночас додому повернулися і 16 офіцерів. Найстаршому звільненому - 63 роки, наймолодшим - лише 23. Один із воїнів зустрів свій 28-й день народження вже дорогою додому - символічне повернення до життя.

Після повернення всі звільнені проходять обов’язкове медичне обстеження, отримують психологічну допомогу та курс реабілітації. Фахівці працюють над фізичним і моральним відновленням оборонців, аби вони могли поступово повернутися до повноцінного життя та спілкування з родинами.

Президент України Володимир Зеленський наголосив: «Сьогоднішній обмін відбувся після довгої паузи, і дуже важливо, що його вдалося реалізувати. Дякую всім, хто працює заради обмінів, і всім, хто на фронті поповнює обмінний фонд для України. Без рішучості наших воїнів такі обміни були б неможливими, тому кожен результат наших підрозділів — це те, що підтримує і можливість повертати українців додому з росії. Продовжимо роботу, щоб звільнити наших людей із полону. Маємо повернути та обов’язково повернемо всіх. Щодо кожного прізвища ми працюємо. Щоб кожна сім’я дочекалася своїх».

Після 1418 днів полону морський піхотинець вперше почув голос мами. Розмова відбулася після повернення військового з неволі. Під час дзвінка він сказав: «Я обіцяю, тепер я буду найкращим сином».

Момент, заради якого варто було витримати все.