Переселенка зі Словʼянська Надія Карнаух - мати-вихователька дитячого будинку сімейного типу розповіла про життя після повномасштабного вторгнення
Жінка через стан здоровʼя не могла народити, тому понад 20 років тому взяли в сімʼю першу дівчинку. Про це жінка розповіла Суспільному.
«Я перехворіла. І вийшло так в житті, що я не могла мати дітей. Першу дівчинку нам просто так віддали, сказали: «Хочеш? Забирай». Ми і забрали. Це ще був 1995 рік», - згадує Надія.
Жінка розповідає, пізніше вирішили взяти до родини ще дітей.
«Ми брали дітей родинами. Брати, сестри - троє, двоє. Потім нам ще запропонували діток, ми ще забрали трьох. Потім ще, якось так. Коли ми беремо «новеньких» у родину, ми обговорюємо це питання з нашими дітьми. Завжди», - розповіла мати-вихователька.
Жінка каже, про початок повномасштабного вторгнення почула від сина.
«24 лютого я дізналася, що почалася війна. Зателефонував мій син і сказав: «Мамо, війна». Я не повірила. Ми у коридорі кинули матраци, і ночували усі там разом. І як оце виє тривога, воно чутно як летить», - каже Надія.
У квітні 2022 року родина вимушено евакуювалися на Дніпропетровщину, з собою забрали лише одяг.
«Щоб ви розуміли, ми виїжджали ну на тиждень, на місяць. Хто думав, що це назавжди? У рюкзаках дітей були носки, змінна білизна, штани, хто ще кофту кинув, і ковдри. Бо ще прохолодно було у квітні», - згадує жінка.
В серпні того ж року російські війська поцілили по їхній рідній домівці у Слов’янську, з усього будинку вціліла лише одна кімната. Надія розповідає, їздили перевірити помешкання.
«Ми з’їздили на руїни, поплакали. Декого з дітей брали. Вони два роки не були там. І коли побачили, сліз було неймовірно. Тому що ми будували будинок своїми руками. З усього дому не вигоріла тільки одна кімната», - розповіла жіночка.
Родині пропонували облаштуватися за кордоном, але вони відмовились.
«Ми просили: тільки не виганяйте нас, будь ласка. Тут повітря рідне», - каже Надія.
Нині старші діти жінки вже мешкають не з нею.
«Один живе в Слов’янську, залишився. Другий хлопець воює. Третій воював і його комісували», - розповіла вона.
Надія Карнаух каже, завжди мріяла про велику родину.
«Це моя стихія. Це класно, коли ти дивишся, як вони підростають. Так, дуже багато складнощів. І це не легко. Але мої діти - це щастя і воно варте цього», - зазначила вона.