Через повномасштабне вторгнення росії в Україну сотні тисяч мешканців прифронтових зон та населених пунктів, які зазнали масованих атак окупантів, були змушені покинути свої домівки та оселитися в інших місцях

Кам’янське стало прихистком для майже 27 тисяч переселенців, в районі – другу домівку знайшли майже 42 тисячі людей.

Історію родини з Авдіївки, яка через агресію росії виїхала з рідного міста, розповіла «5 редакція».

Андрій Вайлер після закінчення Донецького технічного університету у 2020 році прийшов працювати на Авдіївський коксохімічний завод. Робота хлопцю подобалася, він планував будувати кар’єру на підприємстві - стати майстром. Але почалася повномасштабна війна і головною метою стало бажання вижити під щільними обстрілами ворога.

«Ми сиділи з родичами, мамою та татом, сусідами біля підвалу і стався обстріл. Перші 10-15 снарядів впали навколо нашого дома. На сусідній вулиці згорів будинок, через дорогу - ще один. Потім ми дізналися, що начебто росіяни стріляли по нам з «Торнадо С».  Обстрілів було багато, а коли останній - нерви не витримали і я виїхав до Кам'янського», - розповів Андрій.

Мати хлопця, Яна Вайлер, теж працювала на Авдіївському КХЗ.

«Перед початком війни у мене народилася онука. Наша сім'я була дуже щасливою. А потім почалися суворі авдіївські будні з постійними обстрілами. Найстрашнішим було те, що мої діти і моя онука - їй на той час не було року - можуть загинути», - поділилася жінка.

В квітні 2022 року Яна виїхала до Німеччини, але серце рвалося до родини. Через три місяці повернулася в Україну, до дітей у Кам’янське.

На той час Андрій вже працював на «Каметсталі» слюсарем контрольно-вимірювальних приладів та автоматики коксового цеху.


«Мама в мене дуже працьовита, тому дуже швидко влаштувалася на роботу. Спочатку була слюсерем КВПА, а зараз інженеркою у відділі соціальних питань нашого підприємства», - розповів авдіївець.

За словами Яни, зараз вона більше займається гуманітарною допомогою, яку Метінвест надає робітникам, які переселилися з громад, де проходять бойові дії. Займається соціальними питаннями заводчан та їх родин.

«Людям буває тяжко, дуже сильно хочеться додому. Тому підтримка їм необхідна. Наприклад, підприємство частково компенсує оренду житла. І це суттєва допомога», - поділилася жінка.

Вона вірить в перемогу України і те, що повернеться в рідну Авдіївку.

«Ми відбудуємо наш завод, наші оселі. Я вірю, що обов'язково буде мир, інакше не може бути».