Зранку дніпряни спостерігали результат неймовірної атмосферної магії

«Сонячний стовп» виникає завдяки крихітним кристалам льоду, завислим у повітрі. Вони діють як мільйони мініатюрних дзеркал, які відбивають і розсіюють світло. Його поява є типовим знаком холодної пори року, коли небо перетворюється на справжню оптичну лабораторію.

На фото, що публікуються у соціальних мережах, можна спостерігати, як "сонячний стовп" на тлі яскравого оранжево-жовтого неба контрастує з силуетами міських будівель, включно з високими житловими комплексами та монументом.

Коли і де можна побачити унікальне явище

  • Найчастіше «сонячний стовп» спостерігається в холодну пору року (пізня осінь, зима, рання весна), коли температура достатньо низька для формування кристалів льоду в нижніх шарах атмосфери.
  • Найкраще явище видно під час сходу або заходу сонця, коли джерело світла знаходиться близько до горизонту.
  • Необхідна низька температура та спокійне повітря. На відміну від північних регіонів (наприклад, Скандинавії чи Сибіру), де це явище є більш поширеним, в Україні такі ідеальні умови виникають нечасто, особливо у південних областях.

Таким чином, хоча це і не унікальне явище для України, його можна віднести до рідкісних природних подій, які неможливо побачити щотижня чи щомісяця. Кожен випадок спостереження «сонячного стовпа» вважається вдалим і вартим уваги.

Раніше ми повідомляли, що г ігантський "ядерний гриб" над Дніпропетровщиною: що відомо про унікальну хмару, що вразила мешканців.   Це метеорологічне утворення, відоме як Cumulonimbus capillatus (скорочено Cb cap.), привернуло увагу не лише своїм вражаючим виглядом, а й потенційним супроводом небезпечних погодних умов.

За інформацією Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології, хмара, що спостерігалася над Дніпром, належить до типу купчасто-дощових волохатих хмар. Їхня назва точно описує зовнішній вигляд: вершини таких хмар мають чітко виражену волокнисту структуру, що нагадує волосся або жмут волокон. Ці пер'ястоподібні волокна, як правило, швидко розходяться в горизонтальному напрямку. Ця особливість і надає хмарі характерної віялоподібної форми, яка при спостереженні збоку дійсно схожа на ковадло.