Українська пенсійна система готується до фундаментальної трансформації

Уряд виходить на фінальну дистанцію у підготовці законопроєкту, який має замінити застарілу та фінансово виснажену солідарну модель. Головна мета реформи — відійти від логіки «зрівнялівки» та створити прозору структуру, де кожен розумітиме, з чого складається його виплата. Про це в інтерв’ю Forbes розповів міністр соціальної політики Денис Улютін.

За словами міністра, нова система базуватиметься на трьох фундаментальних елементах.

Три складові майбутньої пенсії

Нова модель виплат буде чітко структурована, щоб забезпечити як соціальний захист, так і справедливу винагороду за стаж:

  • Базова допомога: універсальна виплата, яку отримуватимуть всі громадяни після досягнення визначеного віку. Її головна роль — страхування від бідності для тих, хто мав низькі доходи або перерви у стажі.
  • Страхова частина: ядро пенсії, що формується виключно за рахунок персональних внесків. На відміну від нинішньої системи, розмір виплати більше не залежатиме від року виходу на пенсію чи середньої зарплати по країні на той момент. Правила стають математично прозорими: скільки вніс — стільки отримав.
  • Професійні схеми: спеціальні пенсії для окремих категорій (силовики, держслужбовці тощо) більше не будуть тягарем для загальної солідарної системи. Їх фінансуватимуть через окремі механізми, що дозволить збалансувати Пенсійний фонд.

Читайте також: Нові правила повірки лічильників: як реформа метрології змінить платіжки жителів Дніпропетровщини

Накопичення за польською моделлю: «автомат» із правом відмови

Реформа передбачає запуск довгоочікуваної накопичувальної системи. Уряд обрав шлях автоматичного зарахування. Це означає, що кожного громадянина за замовчуванням підключатимуть до накопичувальної системи, але за ним залишається право в будь-який момент відмовитися.

Такий підхід успішно працює у Польщі. Ті, хто вирішить вийти з системи, зможуть розраховувати лише на солідарні виплати. На думку Мінсоцполітики, цей метод є ефективнішим за примусові накопичення, які в багатьох країнах Європи не показали очікуваного результату.

Ціна питання та терміни реалізації

Попри масштабність змін, у міністерстві запевняють, що реформа не потребує надзвичайних витрат з бюджету:

  • Близько 150 млрд грн на наступний рік (для порівняння, чинна система споживає 120–140 млрд грн).
  • Пенсійний фонд здатен забезпечити перехідний період 2026–2027 років власними ресурсами.
  • Розрахунки на 15 років вперед мають підтвердити стабільність системи після завершення реформи.

Найближчим часом документ винесуть на широке громадське обговорення. Якщо все піде за планом, закон ухвалять до кінця 2026 року, що дозволить розпочати масштабну перебудову соціальних відносин уже найближчим часом.