Кабінет Міністрів України офіційно затвердив нове Положення про ліцей, яке повністю переформатує підходи до здобуття повної загальної середньої освіти. Реформа передбачає глибоку спеціалізацію старшої школи, надання підліткам права самостійно обирати навчальні предмети та впровадження гнучких інструментів оцінювання.

Про масштабні зміни в українській освіті повідомляє Міністерство освіти і науки України.

Освіта по-новому

Нові правила є ключовим етапом переходу до трирічної профільної середньої школи в межах загальнодержавної реформи «Нова українська школа» (НУШ). Згідно з рішенням профільного міністерства, модернізація системи відбуватиметься поступово. Першими під нові стандарти потраплять 150 пілотних закладів освіти, де оновлена модель стартує вже з 1 вересня 2026 року. Повний же перехід абсолютно всіх академічних ліцеїв країни на рейки трирічного профільного навчання заплановано на 1 вересня 2027 року. Головна особливість оновленого статусу полягає в тому, що ліцей стає закладом виключно старшої школи — початкові класи та середня ланка (базова школа) зможуть функціонувати при ньому лише у вигляді рідкісного винятку за окремим рішенням засновника.

Читайте також: Освіта без бар’єрів: Дніпропетровська область отримала підручники для дітей з особливими потребами

Три обов'язкові напрями: як учні обиратимуть профілі навчання

Відтепер кожен український ліцей зобов'язаний забезпечити для своїх вихованців широку варіативність здобуття знань. В освітній програмі закладу має бути представлено щонайменше три самостійні профілі навчання з різних наукових галузей. Якщо ж ліцей є єдиним старшим закладом освіти у територіальній громаді, керівництво залізно зобов'язане відкрити мінімум по одному класу за кожним із базових напрямів:

  • Природничо-математичний напрям (STEM): орієнтований на поглиблене вивчення точних наук, програмування, інженерії та проведення практичних досліджень.
  • Мовно-літературний напрям: передбачає фокус на філологію, розширене опанування іноземних мов та розвиток комунікаційних навичок.
  • Соціально-гуманітарний напрям: спрямований на вивчення історії, правознавства, соціології та інших суспільних дисциплін.

Старшокласники отримають реальну можливість самостійно конструювати власну індивідуальну освітню траєкторію за допомогою вибору додаткових факультативів та спецкурсів. При цьому система не буде жорстко прив'язувати підлітка до одного вибору: змінити невдало обраний профіль навчання можна буде безпосередньо під час навчального року, написавши відповідну заяву та пройшовши обов'язкові консультації з педагогами. Для кращого засвоєння складного матеріалу ліцеям офіційно дозволили формувати гнучкі тимчасові та міжкласні групи учнів, що полегшить запуск сучасного проєктного навчання.

Свобода оцінювання та нові правила конкурсного відбору до 10 класу

Реформа суттєво розширює автономію шкільної адміністрації у питаннях фіксації успішності учнів. Ліцеї отримали легальне право самостійно обирати найефективнішу для себе систему виставлення балів. Це може бути як звична державна 12-бальна шкала, так і дворівнева система «зараховано/не зараховано» або чотирирівнева модель, де оцінки поділяються на початковий, середній, достатній та високий рівні. Проте, якщо педагогічна рада вирішить впровадити власну унікальну шкалу, заклад буде зобов'язаний чітко прописати та оприлюднити правила конвертації внутрішніх балів у загальнодержавні стандарти для підсумкових атестацій.

Щодо правил зарахування майбутніх десятикласників, то конкурсний відбір і додаткові іспити впроваджуватимуться виключно у тому випадку, коли кількість поданих від батьків заяв реально перевищує кількість офіційно затверджених ліцензійних місць у закладі. За такого сценарію ліцей має право самостійно розробити умови проведення внутрішнього конкурсу. Проте держава висуває жорстку вимогу до прозорості: усі правила відбору, детальні навчальні плани та затверджені освітні програми адміністрація школи зобов'язана повністю оприлюднити у відкритому доступі не пізніше ніж за три місяці до офіційного старту приймальної кампанії.

Раніше ми повідомляли, що Міносвіти продовжує реформування середньої освіти: тепер учні зможуть здобути робітничу професію прямо в школі. Окрім загальної середньої освіти, випускники матимуть фахову підготовку за робітничою спеціальністю. Раніше для цього потрібно було вступати до закладу професійно-технічної освіти, а тепер таку можливість надаватимуть і середні школи.