Владислав Міхаль: “Найголовніше — щоб усі повернулися додому”
Владислав Міхаль — людина, для якої поняття обов’язку, честі й любові до Батьківщини мають справжнє значення.
Народився 2 жовтня 1992 року в місті Кам’янське, де й нині мешкає разом із дружиною та донечкою Ксенією — головною радістю та натхненням у житті. Свій трудовий шлях розпочав у 2012 році на ПРАТ «ЮЖКОКС» у цеху ремонту коксохімічного обладнання слюсарем-ремонтником. Після скорочення продовжив роботу у газорятівній службі — професії, де відвага, рішучість і самовідданість є щоденними супутниками.

У 2014 році Владислав був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконуючи бойові завдання, потрапив у полон, з якого повернувся після обміну. Попри тяжкі випробування, він зумів відновитися, повернувся до рідного підприємства й продовжив працювати з відданістю своїй справі та колективу.
Під час повномасштабної війни, Владислав знову став на захист держави. Служив у складі 53-ї окремої механізованої бригади, брав участь у боях за Авдіївку. Під час виконання бойових завдань отримав поранення, після чого був звільнений у запас.

Сьогодні Владислав знову працює на ПРАТ «ЮЖКОКС» газорятівником 5 розряду.
Він із гордістю говорить про свій колектив, де кожен — надійне плече, а взаємна підтримка й довіра — запорука безпеки.
«У нашій роботі важливо розуміти, що поруч — люди, на яких можна покластися. Бо наша мета — щоб усі повернулися додому живими», — говорить він.
Владислав підтримує тісний зв’язок із побратимами, з якими пліч-о-пліч пройшов війну. Каже, що це — братство, яке не закінчується навіть після служби.
Найбільшу силу Владислав черпає в родині.
«Моя дружина — мій тил, моя опора. А донька Ксюша — моя гордість і сенс життя. За них хочеться жити, працювати, робити все можливе, щоб майбутнє було мирним», — ділиться він.

Найбільше цінує тихі сімейні дні — коли можна провести час із близькими, відчути домашнє тепло й спокій.
Його життєве кредо:
«Потрібно вірити в себе і ніколи не здаватися. Здався — програв!»
А його головне побажання — щоб в Україні настав мир, щоб усі українські воїни повернувся додому, А кожна родина жила в спокої, злагоді та щасті.