Понад 32 тисячі зруйнованих об'єктів: де Дніпропетровщина візьме 1,2 трильйона гривень на відбудову

Станом на серпень 2026 року інфраструктура Дніпропетровщини зазнала колосальних втрат внаслідок бойових дій. В області пошкоджено понад 32 570 будівель, споруд та комунікацій, а ще 1 240 об’єктів зруйновано повністю. За кожною такою адресою — втрачене житло родин, зупинений бізнес, недоотримані місцевими громадами податки та втрачені робочі місця. Рахунок збитків, завданих РФ, продовжує зростати щодня.

Скільки коштуватиме відбудова регіону та країни

За спільною оцінкою Уряду України, Світового банку, ЄС та ООН, оприлюдненою 23 лютого, економічні втрати є безпрецедентними.

Для розуміння масштабів: 1,2 трильйона гривень — це понад двадцять років усіх податків, які Дніпропетровська область сплачує до державного бюджету. І варто враховувати, що руйнування 2026 року в цій статистиці ще не відображені.

Як повідомляє керуюча директорка Світового банку Анна Б'єрде у звіті RDNA, масштаби руйнувань в Україні потребують колосальних ресурсів, і лише державних коштів чи міжнародних грантів донорів не вистачить для повного покриття потреб.

Звідки брати гроші, якщо європейські фонди обмежені

В Україні необхідних для відбудови коштів немає. Міжнародне фінансування також має свої ліміти. Програма Ukraine Facility розрахована лише до 2027 року і спрямована на підтримку поточного держбюджету. Новий європейський кредит на €90 млрд також призначений для покриття бюджетних дефіцитів та потреб оборони, а не на капітальну відбудову.

Ситуація ускладнюється тим, що новий семирічний бюджет ЄС на 2028–2034 роки ще формується, і гарантованих коштів для України в ньому поки не закладено. Крім того, основна сума заморожених російських активів (близько €210 млрд) досі не конфіскована — Україна отримує лише доходи від них. Стає очевидним, що західні партнери не зможуть повністю оплатити рахунок за відновлення.

Що Україна може запропонувати ЄС в обмін на інвестиції

Єдиний реальний шлях відбудувати країну — це прагматичне економічне партнерство, засноване на взаємних інтересах. Європа наразі стикається з власними кризами.

Як розповідає колишній прем'єр-міністр Італії та ексголова ЄЦБ Маріо Драгі у своїй офіційній доповіді Єврокомісії, ЄС наразі стрімко програє економічну й технологічну конкуренцію Китаю та США. Без радикальних змін ця поразка стане остаточною.

У цьому контексті Україна розглядається як ключова ресурсна база. У перемовинах про інвестиції держава має кілька стратегічних переваг:

• Критичні копалини: ресурси, необхідні Європі для високотехнологічного виробництва.
• Аграрний сектор: стабільні постачання зерна та продовольча безпека.
• Логістика: вихід до моря та нові транзитні шляхи.
• Сили оборони: найдосвідченіша армія Європи, без якої ЄС не зможе гарантувати власну безпеку перед загрозою РФ.

Зі свого боку Європа має капітал, новітні технології та величезний ринок збуту. Проте економісти наголошують: це партнерство працюватиме на користь України лише за умови, що видобуток, переробка та виробництво залишатимуться всередині країни. Якщо держава просто експортуватиме сировину, вона ризикує перетворитися на сировинну базу без власної доданої вартості. Для уникнення цього необхідна жорстка та цілісна промислова політика, яка наразі потребує доопрацювання на державному рівні.

Головна умова для відбудови

Попри всі економічні плани, ключова умова для старту масштабного відновлення залишається незмінною — це встановлення миру та отримання жорстких гарантій безпеки. Ці гарантії мають спиратися на потужну систему військового та економічного стримування, яка зробить будь-який новий напад Росії неможливим через надмірну ціну.

Тільки за таких умов інвестиції підуть в Україну. Для європейських партнерів це стане внеском у їхню власну економічну стабільність, а для мешканців Дніпропетровщини — реальним шансом відновити житло, інфраструктуру та звичне життя.