Металургійна промисловість України за роки війни зазнала чималої шкоди - особливо від збитків потерпає великий бізнес
У межах спецпроєкту «Економічна відповідальність: топплатники податків 2024» видання наводить кейс Метінвесту, як однієї з провідних компаній металургійної галузіСкільки Група Метінвест сплатила податків
У 2021 році Група Метінвест сплатила до бюджету країни 52,7 млрд грн податків, після повномасштабного вторгнення у 2022 році сума очікувано знизилася до 20,5 млрд грн, а у 2023 році — до 14,6 млрд грн. Зменшення обсягів сплачених податків зумовлене багатьма факторами, зокрема проблемами з завантаженням активів, морською блокадою, втратою контролю над активами в Маріуполі та зупиненням Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ). Впливають також постійні обстріли, логістичні обмеження, дефіцит електроенергії та кадровий голод.
Але, попри складні обставини, компанія пристосовується та залишається одним із найбільших платників податків в Україні.
Протягом першого півріччя 2024 року Метінвест в півтора рази збільшив сплату податків - до 10 млрд грн, що свідчить про стабілізацію ситуації попри труднощі, які постають перед компанією.
Найбільші за обсягом відрахування: плата за користування надрами (2,9 млрд грн), єдиний соціальний внесок (1,8 млрд грн) та податок на доходи фізичних осіб (1,7 млрд грн).
До початку повномасштабної війни Метінвест виробляв близько 14 млн тонн сталі
Наприклад, розмір ЄСВ збільшився на 19% проти аналогічного періоду минулого року, оскільки компанія офіційно працевлаштовує своїх працівників, регулярно проводячи індексацію та підвищення зарплат.
«Це значний внесок у розвиток країни, що особливо важливо в умовах, у яких нині опинилась Україна. Адже податки, отримані з білих зарплат зокрема, дають змогу державі виділяти ЗСУ необхідні кошти для виконання їхніх завдань – насамперед задля забезпечення обороноздатності країни», - впевнена директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук.
Крім того, активи Метінвесту в прифронтових містах генерують податки до місцевих бюджетів. Так, у 2023 році підприємства компанії сплатили понад 261 млн грн податків Покровській громаді — третину від усіх податкових надходжень до місцевого бюджету.
Поступове відновлення активності та адаптація до нових умов дають підстави прогнозувати позитивну динаміку відрахувань у майбутньому.
«За час війни Метінвест подолав багато викликів. Чимало випробувань ще попереду. Наші зусилля з перебудови бізнесу до нових умов та вміння перетворити проблеми на можливості дали свої результати — податкові виплати зростають. Це наш внесок у підтримку економіки України та регіонів поблизу лінії фронту, де працюють підприємства компанії», - говорить генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.
Як компанія сприяє відбудові України
Зростання податкових надходжень компанія досягає зокрема завдяки участі у відбудові інфраструктури. Зі сталі Метінвесту в Україні будують мости: наприклад, побудували пішохідний міст «Хвиля», що з'єднує Оболонський острів і парк «Наталка» в Києві. Для цього використали 300 тонн гарячекатаного листового прокату виробництва «Азовсталі». А для відновлення зруйнованого росіянами автомобільного мосту на Десні біля Чернігова компанія постачила 3200 тонн листового металопрокату, серед якого є продукція «Азовсталі», що зберігалася на складах.
Нині через втрату частини виробничих потужностей обсяг виробництва скоротився до 5,5–6 млн тонн
Метінвест також долучився до будівництва нового транспортного коридору від Плоєшті (Румунія) до Серету (на кордоні з Україною).
«Ця дорога надасть Україні доступ до румунських портів та стане альтернативним маршрутом до країн Євросоюзу, оминаючи Польщу, Угорщину та Словаччину. Ferriera Valsider та Metinvest Trametal вироблять 2800 тонн гарячекатаного листа для будівництва двох мостів на ділянці «Плоєшті - Бузеу», - розповідають у компанії.
Метінвест не лише постачає сталь для будівництва, але й розробляє власні програми. Ще минулого року компанія представила концепцію відбудови постраждалих від війни міст та громад «Сталева мрія». Експерти Групи розробили проєкти 13 типів будівель: житлові будинки, школи, дитсадки, лікарні, спортивні комплекси тощо. Загалом представлено понад 200 проєктних рішень, що можуть адаптуватися під потреби конкретних громад.
«Проєкти передбачають використання prefab-рішень і таких елементів, як модуль, металевий каркас і платформа. Вони дають змогу швидко зводити будівлі та масштабувати їх під конкретні запити. Усі проєктні роботи виконуються безплатно», - пояснюють у компанії.
Фахівці Метінвесту вже розробили проєкти відбудови кварталу в Маріуполі та мікрорайону Ювілейний у Бахмуті, одного з найбільших в Україні. По допомогу до «Сталевої мрії» також вже звернулися представники десяти громад. Запити надходять із Херсону, Миколаєва, Одеси, Донецької області. А також із Чернігівської області, де проєкти відбудови реалізовуватимуться у співпраці з Данією.
Група Метінвест допомагає Україні підвищувати енергетичну безпеку: у 2023 році компанія постачила понад 900 тонн листового й фасонного прокату для підприємства «Запоріжтрансформатор». Зокрема, ця продукція призначена для виготовлення 14 трансформаторів для відновлення пошкодженої обстрілами критичної інфраструктури енергооб'єктів.
Обсяги виробництва та плани на майбутнє
До початку повномасштабної війни Метінвест виробляв близько 14 млн тонн сталі. Нині через втрату частини виробничих потужностей обсяг виробництва скоротився до 5,5-6 млн тонн. Сьогодні компанія експортує 61% сталі, а 39% продукції реалізує на ринку України. Але й за таких обсягів Група готова постачати сталь для відновлення та будівництва інфраструктури в Україні після завершення війни, а також продовжить експортувати продукцію.
Сьогодні Метінвест експортує 61% сталі, а 39% продукції реалізує на ринку України
«Навіть зараз Україна виробляє в п'ять разів більше сталі, ніж їй потрібно. Нині країна споживає лише близько 100 кг сталі на людину на рік. Для порівняння: в Східній Європі цей показник становить 300-500 кг. Тобто в нас можливо збільшити споживання сталі приблизно в 3-5 разів. До того ж навіть зараз країна експортує близько 80% виробленої сталі. Отже, обсягів, які Україна виробляє зараз, вистачить для задоволення внутрішнього попиту», - впевнені у компанії.
У майбутньому Метінвест планує модернізувати та автоматизувати українські металургійні підприємства. Крім того, розглядає можливість будівництва DRI/HBI модулів на ГЗК у Кривому Розі для виробництва високоякісної сировини, що буде використовуватися для зеленої металургії. «Вартість одного такого модуля становить близько 1 млрд доларів. Вже зараз у компанії проводять техніко-економічне обґрунтування та планують проєктні роботи. Проте основні інвестиції в ці проєкти можливі тільки після закінчення війни», — зазначають у Метінвесті.
Інвестиції в зелену металургію
Одним із напрямів роботи Метінвесту є розвиток зеленої металургії в Україні, оскільки наша країна має зобов’язання перейти до декарбонізованого виробництва сталі за Європейським зеленим курсом. Сьогодні Група є джерелом найбільших обсягів сировини для виробництва зеленої сталі на європейському континенті та має потужну ресурсну базу в Кривому Розі, яку можна покращити, щоб забезпечити виробництво зеленої сталі в Європі.
«Стратегія компанії полягає в тому, щоб розвивати виробництво зеленої сталі в Україні. Водночас Метінвест розглядає можливість будівництва або придбання нових потужностей із виробництва зеленої сталі за межами України, які будуть працювати на українській сировині», - зазначають у компанії.
Група Метінвест завершує розроблення проєкту будівництва зеленого прокатного заводу в Пйомбіно в Італії потужністю 2,7 млн тонн сталі на рік
Наприклад, Метінвест розмірковує над купівлею чи орендою металургійних підприємств у Румунії, Італії та Польщі. Для компанії важливо, щоб це придбання чи оренда відповідали її стратегії переходу до зеленої металургії та збільшенню попиту на високоякісні окатки та руду з великим вмістом заліза з криворізьких ГЗК.
Крім того, Група завершує розроблення проєкту будівництва зеленого прокатного заводу в Пйомбіно в Італії потужністю 2,7 млн тонн сталі на рік. На стадії завершення вже перебуває план дій із зобов’язаннями Метінвесту, уряду Італії та місцевої влади міста. Також триває робота над залученням фінансування: загальна вартість будівництва - 2,5 млрд євро, з них не менше 70% - кредитні кошти. Будівництво може розпочатися до кінця цього року - початку наступного. Першу сталь завод має випустити вже наприкінці 2027 року.
Цей проєкт стане пілотом для майбутньої реконструкції «Запоріжсталі» й «Каметсталі», а також створить додатковий попит для криворізьких ГЗК.
«Завдяки цьому проєкту українська металургія зможе стати важливим елементом економіки Європи, заклавши основу процвітання економіки України через податки, валютні надходження і створення робочих місць. Також новий завод дасть змогу замістити українською сталлю частину продукції, яку до Європи постачала росія», - впевнені у Метінвесті.