Видатна людина, яка радикально змінила долю Кам’янського
Мова йде про першого директора-розпорядника Дніпровського заводу Ігнатія Ясюковича. Легендарний підприємець, меценат, харизматична людина, за часів роботи якої Кам’янське з невеличкого села перетворилося на потужний промисловий центр.
Читайте також:На Каметсталі молодь відкрито поспілкувалась із директорами за напрямами
Народився Ясюкович 1 листопада 1847 року. Закінчивши гімназію та інститут, він отримав диплом інженера-технолога та розпочав свою трудову діяльність на залізниці.Талановитого юнака швидко помітили і відправили на навчання у Німеччину та Бельгію. Після стажування Ігнатій працював інженером на залізниці і одночасно викладав на кафедрі будівництва машин технічного інституту. Вже у той час в промислових колах почала швидко поширюватися думка про Ясюковича як про надзвичайно обдарованого керівника. Найяскравіше його талант проявився саме тут, у Кам’янському, де з весни 1887 року тривало зведення металургійного заводу. Попередній керівник не зміг впоратись з безліччю проблем, які зазвичай супроводжують будь-яку нову справу. І цю посаду запропонували 41-річному Ігнатію Ясюковичу, відомому не лише як потужний промисловець та адміністратор, а й як дуже порядна людина.
Читайте також:Співробітники Каметсталі пройшли навчання з обслуговування пристроїв захисту та управління REF
У жовтні 1888 року він прибуває до села і на посаді директора-розпорядника заводу з широкими повноваженнями у технічних, торговельних та фінансових питаннях (такою була його умова) розпочинає активно діяти. Вже за 5 місяців, 17 лютого (2 березня за новим стилем) 1889 року, в урочистій обстановці була задута перша доменна піч. Паралельно будувалися інші цехи заводу і незабаром стався повний пуск всього підприємства.
Кардинально змінилося життя усіх мешканців села. Після побудови житла для співробітників (заводське або фабричне селище), за ініціативою Ясюковича, в тому числі на його особисті кошти, зводилися притулки, гімназії, двокласне заводське училище, лікарня, народна аудиторія з театральною сценою і бібліотекою, церква, костел, кірха та інші будівлі, частина яких і сьогодні становить основу історичної забудови нашого міста.
Читайте також:У цеху уловлювання Каметсталі завершили черговий інвестиціний проєкт
А тоді до Кам'янського потягнулися не лише люди, що стали працівниками заводу. У село приїжджали ремісники, торговці, аптекарі, кухарі. Вони відкривали власні крамниці і невеликі підприємства навколо фабричного селища, надавали свої послуги як працівникам заводу, так і всім, хто трудився за його межами. Тож, життя у селі завирувало. І усім стало зрозуміло: вектор його розвитку круто пішов вгору.
Отже, першого директора-розпорядника Дніпровського заводу можна сміливо назвати перетворювачем невеличкого села Кам'янського на потужний промисловий і культурний центр.
Читайте також:Обличчя з дошки пошани Каметсталі - що відомо про Олега Чигрина
Тому й не дивно, що площа біля заводоуправління нинішнього металургійного комбінату Каметсталь носить ім’я відомого промисловця і мецената. На ній встановлено пам’ятник Ігнатію Ясюковичу як данина поваги вдячних нащадків королю чорної металургії того часу.
Раніше ми повідомляли, що захисники України отримали турботу та підтримку від ветеранів металургійного комбінату Каметсталь.