Василь Васильович та Валентина Максимівна понад пів століття разом - вони навіть розмовляють синхронно
До війни подружжя мешкало у Донецькій області. Мали будинок, повагу односельчан, спокійну старість. Воно і зрозуміло, пан Василь все життя працював агрономом, а пані Валентина - вчителькою.
Все перевернула війна. Село з перших днів на лінії вогню, тому - евакуація. Місто не обирали, в Камʼянське їх привезли волонтери.
Важко в майже 80 років змінювати життя. А тут ще одна біда - пані Валентина потрапила під колеса автівки. Отримала травми, деякий час не могла повноцінно рухатися. Василь Васильович був у розпачі, не знав куди бігти, що робити. А потім згадав про Карітас.
«Це була перша організація, яка відразу простягла руку допомоги. Сподівався, що не кинуть у біді і цього разу», - розповів чоловік.
Проєкт «Догляд вдома» тоді ще тільки починав працювати, дівчата відразу відгукнулися, взяли під опіку подружжя, оточили турботою. Майже чотири місяці знадобилося, щоб стан здоровʼя пані Валентини покращився.
Читайте також: Куди сходити у Кам'янському в будні та вихідні: афіша культурних подій
Лікарі робили свою роботу, а працівники Карітас - свою. Возили гарячі обіди, допомагали по господарству, супроводжували до медичних закладів тощо. Завдяки благодійникам змогли придбати допоміжне медобладнання та ліки.
Наразі пані Валентина почувається вже набагато краще.
Подружжя після перемоги планує і надалі мешкати у Камʼянському, бо зустріли тут не просто прихисток, а ще й чуйних та гарних людей.
Зараз родина вже більш-менш справляється сама, а щоб їм було легше вести побутові справи, французькі спонсори подарували їм мультиварку.
Історія цієї родини - приклад того, як важливо згуртуватися, щоб не просто вижити, а ще й планувати майбутнє з наповненим любов’ю серцем.