Пані Валентина приїхала разом зі своїм сином Валерієм до Кам’янського нещодавно

Майже два роки від початку великої війни в нашій країні Валентина Іванівна мужньо переживала у своєму рідному місті на Донеччині. Не полишала його попри надскладні умови життя під час постійних обстрілів.

На запитання, чому не виїжджала разом з сином, жінка без зайвих емоцій відповідає, що не уявляла, як зможе блукати невідомими їй куточками нашої країни, шукаючи собі прихисток. До того ж жінка доглядала стареньку мати, яка померла під час війни. Також з нею залишався 47-річний син Валерій, який має важку ментальну інвалідність. Це і заважало пані Валентині шукати більш безпечне та спокійне місце для життя. Адже син повністю залежить від неї. Незважаючи на свій вже поважний вік, вона мусить доглядати за ним, як за дворічною дитиною.

Як розповіла жінка, трагедія зі здоров’ям у сина трапилася ще під час пологів. Він народився та близько 7 хвилин не дихав, поки лікарі не реанімували його. Одразу і з’ясувалося, що через ці лічені хвилини деякі ділянки мозку омертвіли та не здатні були розвиватися, як у здорової людини. Відтоді син пані Валентини назавжди залишився на рівні дворічної дитини, яка потребує постійного догляду та контролю.

Так жінка і прожила все життя разом з сином. Ще у молоді роки їй допомагав чоловік - батько Валерія. Після його смерті пані Валентина ще раз виходила заміж, втім, через важку ситуацію з сином, шлюб був недовгим.

Зараз жінці майже 68 років. Попри материнську трагедію, жінка не здалася, не опустила руки. Вона досить спокійна, стримана та доброзичлива. А випробування з сином сприйняла як звичайний хід життя, яке у кожного різне.

«Виїхати майже через два роки від початку великої війни з рідного міста мене змусив відчай, що ці воєнні дії не закінчуються та не видно їм кінця. За порадою знайомих вирішила їхати до Кам’янського, яке на сьогодні є більш безпечним містом. У місті за допомогою небайдужих людей винайняла приватний будинок в одному з районів міста. Але потреб - безліч. Оренда та сплата комунальних послуг забирає майже весь наш дохід, який складається лише з пенсій та виплат ВПО. Решти, що залишається, ледве вистачає на продукти та ліки для сина, які через свою хворобу він мусить приймати постійно», - розповіла жінка.

Кризова консультантка БФ «Карітас Кам’янське» пані Яна Серебреннікова отримала запит від пані Валентини, який вона залишила через гарячу лінію фонду.

Працівниця завітала до родини та передала допомогу - продуктовий та гігієнічні набори, каструлю, подушку, ковдру та набір постільної білизни. Запропонувала жінці соціальний супровід для родини, який може тривати від одного до трьох місяців, щоб трохи полегшити життя пані Валентині.

У подальшому фахівчиня надасть ще інформаційну поміч та спрямує запити родини до наших працівників, які займаються соціальним супроводом.