Тамара Артушівна через звичку жити на лінії вогню довго не погоджувалася на евакуацію. Згодом волонтери таки вивезли жіночку з пекла. Опинилася пенсіонерка в селі неподалік від Камʼянського
«Ми звикли до вибухів, весь час думали, ще трохи і все припиниться, і, відверто кажучи, їхати мені нема до кого. Я зовсім самотня після смерті чоловіка. Дітьми Господь не нагородив. Є в мене якась рідня з Азербайджану, звідки родом мій батько, але я їх навіть і не бачила ніколи», - ділиться жінка.
На Дніпропетровщині пані Тамара жила в старій хаті без води, з пічним опаленням. Саме через нього і сталася біда.
«Несла дрова до хати, впала, втратила свідомість, декілька годин лежала на землі. Справа була у грудні. Сусідка потім побачила та викликала швидку», - розповідає авдіївчанка.
Перелом шийки стегна, струс мозку, запалення легенів - саме з такими діагнозами опинилась жінка у лікарні швидкої допомоги Камʼянського.
Руками талановитих хірургів була зроблена надскладна операція по відновленню суглобу. Більше ніж пів року пенсіонерка провела у лікарні. А потім переїхала до модульного містечка для ВПО, де їй надали кімнату у гуртожитку.
З проханням про допомогу в БФ "Карітас" звернулися сусіди пані Тамари. Жінка майже не рухалася, була не в змозі подбати про себе.
Так і потрапила в проєкт «Догляд вдома». Силами фонду та спонсорів придбали холодильник у кімнату, посуд та інші речі першої необхідності. З допомогою добрих людей знайшли телевізор та мультиварку.
Через два місяці лікар дозволив пенсіонерці рухатися й виходити на прогулянки. Працівниці фонду здійснили маленьку мрію пані Тамари, та відвезли її на берег Дніпра.
«Я ніколи не бачила ні моря, ні великої річки, я навіть не уявляла, яка це краса», - зі сльозами на очах поділилася жінка.
Дівчата з "Карітасу" дбають про те, щоб Тамара Артушівна була забезпечена гарячими обідами, необхідними медикаментами та засобами реабілітації. Возять її до лікаря, вирішують питання з різними установами - банками, ЦНАПами, аптеками, тощо.