У Верховній Раді зареєстровано новий законопроєкт, який може кардинально змінити правила фінансового моніторингу в Україні

Відтепер звичайна процедура відкриття банківського рахунку чи оформлення картки загрожує перетворитися на ретельну перевірку: фінансові установи планують зобов'язати вимагати від клієнтів документальні підтвердження реального місця проживання, зокрема квитанції за комунальні послуги, та довідки про легальність доходів. Як працюватимуть нові алгоритми верифікації та чим ризикують клієнти у разі відмови – читайте в матеріалі.

Літо 2026 року принесло нові виклики для вітчизняного банківського сектору та його клієнтів. В Україні планують суттєво посилити правила фінансового моніторингу та контролю за банківськими операціями громадян. У Верховній Раді наразі зареєстрували новий законопроєкт №14327, який спрямований на реформування системи ідентифікації банківських клієнтів. Цей документ може перетворити звичну, швидку процедуру відкриття картки на детальне звітування про легальність доходів та реальне місце проживання.

Нові підходи до підтвердження фактичної адреси проживання

Головна новація законопроєкту полягає в тому, що традиційного внутрішнього чи закордонного паспорта, а також цифрових документів у застосунку "Дія" фінансовим установам тепер може виявитися замало. Банки отримають розширені законні права вимагати від потенційного клієнта беззаперечні докази його фактичного, а не лише номінального місця реєстрації.

Щоб відкрити новий рахунок, громадянам, з високою часткою ймовірності, доведеться надати додатковий пакет документів. До цього переліку можуть входити офіційно завірений договір оренди житлового приміщення або свіжі квитанції про оплату комунальних послуг, виписані на ім'я клієнта за адресою його фактичного проживання.

Відповідно до офіційного повідомлення, викладеного у пояснювальній записці до документа:

"Впровадження оновлених механізмів верифікації клієнтів є необхідним кроком для мінімізації ризиків використання фінансової системи країни для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та відповідає актуальним вимогам міжнародних стандартів".

Аналогічні норми щодо верифікації реального перебування клієнтів паралельно закладаються й у супутні нормативні акти, що стосуються глобального реформування системи національного фінансового моніторингу.

Тотальний контроль доходів та перевірка руху коштів

Окрім географічного розташування та підтвердження адреси (процедура Proof of Address), фінансові установи почнуть значно ретельніше аналізувати походження грошей, які людина планує покласти на депозитний рахунок, інвестувати або просто отримувати на дебетову картку. Процедура з'ясування джерел походження коштів (Source of Funds) стає центральним елементом обслуговування.

Згідно з новими правилами, банки зможуть на законних підставах вимагати розширений пакет документів про джерела прибутків громадян. Серед обов'язкових паперів можуть опинитися:

  • офіційні податкові декларації за попередні звітні періоди;

  • довідки з основного місця роботи із зазначенням реального розміру посадового окладу;

  • чинні трудові договори або контракти;

  • детальні виписки з інших банківських установ щодо руху коштів на рахунках.

Такі заходи покликані створити прозору систему, у якій рух кожної гривні буде пояснений та економічно обґрунтований.

Що кажуть експерти про посилення фінансового контролю

Інтеграція української банківської системи у європейський фінансовий простір вимагає прийняття жорстких правил гри. Експертне середовище загалом оцінює такі кроки як неминучі, хоча й попереджає про тимчасові незручності для населення.

Як розповідають фінансові аналітики та практикуючі юристи у сфері банківського права, подібні вимоги є абсолютною нормою для західних фінансових установ. Фахівці пояснюють, що процедура "Знай свого клієнта" (KYC – Know Your Customer) в країнах ЄС та Великій Британії вже давно не обмежується лише пред'явленням паспорта.

За словами банківських експертів, адаптація українського законодавства є частиною глобального процесу. Детальніше про чинні вимоги до банків щодо фінансового моніторингу та ідентифікації клієнтів можна прочитати на офіційній сторінці Національного банку України з питань фінансового моніторингу, де роз'яснюються базові принципи протидії відмиванню коштів, що лежать в основі подібних законопроєктів.

Можливі санкції та ризики у разі відмови надати інформацію

Якщо потенційний або вже діючий клієнт фінустанови вирішить проігнорувати оновлені вимоги або відмовиться звітувати про свої статки й підтверджувати місце проживання, банківська система зобов'язана відреагувати миттєво. Фінансовий моніторинг не передбачає компромісів у питаннях ідентифікації.

Законопроєкт та супутні нормативні акти передбачають такі наслідки для клієнтів:

  • повна відмова банку у відкритті поточного чи карткового рахунку;

  • застосування суворих лімітів та блокування видаткових фінансових операцій за вже існуючими рахунками;

  • примусове розірвання ділових відносин з клієнтом в односторонньому порядку;

  • у деяких окремих випадках – передача інформації до компетентних органів, що може призвести до додаткових перевірок.

На якому етапі перебуває банківська реформа

На сьогодні громадянам панікувати зарано. Законопроєкт №14327 ще не ухвалений в цілому і не набув чинності. Наразі документ перебуває на стадії детального розгляду та доопрацювання у профільному комітеті Верховної Ради.

Попри те, що остаточного вердикту народних депутатів ще немає і текст може зазнати певних правок, сама ініціатива вже встигла підняти хвилю бурхливих дискусій. Фінансові установи готуються до оновлення своїх внутрішніх положень, тоді як громадськість висловлює занепокоєння щодо ймовірного ускладнення доступу до базових банківських послуг. Однак загальний вектор розвитку фінансового сектору України залишається незмінним – рух у бік максимальної прозорості та жорсткого контролю за обігом коштів.