Невидимий фронт під ногами: як війна змінює склад українських чорноземів та що чекає на аграріїв Дніпропетровщини

Українські чорноземи, які десятиліттями вважалися еталоном родючості у світі, сьогодні стають зоною екологічного лиха. Станом на лютий 2026 року наслідки бойових дій зачепили мільйони гектарів земель. Окрім видимих вирв від снарядів, існує прихована загроза — глибока хімічна деградація, що робить вирощування безпечної продукції на окремих ділянках неможливим.


Масштаби руйнувань: цифри та факти

Згідно з дослідженням аналітичної агенції Top Lead, за період з 24 лютого 2022 року по вересень 2024 року в Україні було офіційно зафіксовано пошкодження 20,8 млн м² ґрунтів. Основна частина цих збитків припадає на два ключові чинники:

  • Засмічення земель (19,9 млн м²): наявність на ділянках уламків боєприпасів, знищеної техніки, залишків паливно-мастильних матеріалів.

  • Забруднення ґрунтів (0,9 млн м²): накопичення токсичних сполук, що безпосередньо впливають на біологічну активність землі.

Дніпропетровщина: регіон під подвійним тиском

Дніпропетровська область, будучи одним із головних аграрних та промислових центрів України, опинилася у критичній ситуації. Через постійні обстріли Нікопольського, Криворізького та Синельниківського районів, ґрунти регіону зазнають систематичного впливу.


За даними Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, сума збитків довкіллю області лише за перший рік повномасштабного вторгнення перевищила сотні мільярдів гривень. Основними проблемами для Дніпропетровщини є:

  1. Накопичення важких металів: у місцях вибухів ракет та снарядів концентрація свинцю, міді та цинку в десятки разів перевищує гранично допустимі норми.

  2. Деградація зрошуваних систем: після руйнування Каховської ГЕС велика частина земель регіону залишилася без належного зволоження, що веде до засолення та зміни структури ґрунту.

  3. Хімічні опіки від боєприпасів: при детонації виділяються сірка та азот, які при контакті з вологою утворюють кислоти, що «стерилізують» землю, знищуючи корисні мікроорганізми.

Чому земля втрачає здатність до самовідновлення

Фахівці зазначають, що механічне пошкодження ґрунту — це лише верхівка айсберга. Важка техніка спричиняє надмірне ущільнення, що порушує газообмін та дренаж. Але найбільш небезпечним є «хімічний коктейль».

Як повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, продукти розпаду вибухових речовин потрапляють у ґрунтові води, а згодом — у сільськогосподарські культури. Це створює довгострокові ризики для продовольчої безпеки.

Шляхи до відновлення: досвід Бахмута та нові технології

Супутникові знімки Бахмута, представлені у звітах екологів, демонструють «місячний ландшафт», де природний шар ґрунту фактично знищено. Проте сучасна наука пропонує рішення.

Одним із перспективних методів є фіторемедіація — висадка спеціальних рослин, які здатні поглинати важкі метали. Також досліджується застосування консорціумів мікробіологічних штамів, які прискорюють розпад токсичних речовин та відновлюють мікрофлору.

Відновлення родючості українських земель, за найоптимістичнішими прогнозами, триватиме від 20 до 50 років. Для Дніпропетровщини це завдання стане пріоритетом у післявоєнній відбудові, оскільки від стану землі залежить не лише економіка регіону, а й здоров’я майбутніх поколінь.