Станом на березень 2026 року ситуація на східному та південному фронтах зберігає тенденцію до високої інтенсивності, що безпосередньо впливає на безпекову архітектуру Дніпропетровської області. Попри відсутність прямого вторгнення на територію регіону, активізація ворога на суміжних напрямках — Покровському, Гуляйпільському та Новопавлівському — створює постійні виклики для логістики та оборонних рубежів області.

Гуляйпільський напрямок: системний вогневий тиск та використання «Вандалів»

На південному фланзі, який є критично важливим для захисту південних районів Дніпропетровщини, спостерігається зміна тактики противника. Замість масованих піхотних штурмів ворог перейшов до стратегії виснаження через авіаційні та дронові удари.

У районі населеного пункту Мирне українські підрозділи продовжують утримувати частину позицій під постійним тиском. Зафіксовано прицільну роботу ворожих дрон-систем «Vandal». Ці апарати використовують оптоволоконний зв'язок, що робить їх несприйнятливими до традиційних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Одночасно з цим авіація противника активно застосовує керовані авіаційні бомби (КАБи) по Любицькому та Ніженці, намагаючись розхитати оборону без залучення великих наземних сил.

Покровський напрямок: загроза для східних кордонів регіону

Покровський відтинок фронту залишається найнебезпечнішим з огляду на територіальну близькість до меж Дніпропетровської області. Відстань від поточної лінії зіткнення до адміністративного кордону регіону (район селища Межова) залишається критично малою, що змушує Сили оборони посилювати фортифікаційні споруди.

Наразі бої тривають північно-західніше Гришиного. Основною особливістю цієї ділянки стало масоване застосування противником оптоволоконних FPV-дронів у районі Водянського.

  • Технологічний аспект: Оптоволоконні дрони дозволяють оператору бачити чітку картинку до моменту влучання без перешкод, які зазвичай виникають під час роботи засобів РЕБ.

  • Наслідки: Саме через таку точність фіксуються ураження техніки, що змушує українські підрозділи постійно змінювати тактику пересування.

Стабільність на Олександрівському та Новопавлівському напрямках

Більш стабільною виглядає ситуація на Олександрівському напрямку. Попри збільшення кількості запусків ворожих баражуючих боєприпасів «Молнія-2», українські підрозділи ППО та розрахунки антидронових рушниць адаптувалися до їхніх технічних характеристик.

На Новопавлівському напрямку (західніше Філії, вздовж річки Солона) спроби висування ворожих груп припиняються ще на підступах. Завдяки ефективній роботі операторів дронів противник не має змоги розгорнути активні наступальні дії, що дозволяє тримати цей фланг у відносній рівновазі.

Дружківсько-Костянтинівський сектор: артилерійська домінанта

Найважча ситуація спостерігається у районі Костянтинівки. Ворог намагається встановити повний вогневий контроль над логістичними шляхами, використовуючи масовані артилерійські обстріли. Павлівка наразі залишається «сірою зоною», де жодна зі сторін не має повного контролю, а бойові дії мають динамічний характер.

Аналітична довідка та фактичне підґрунтя

Згідно з даними моніторингових ресурсів, таких як DeepStateMap, лінія фронту на сході залишається місцем найбільшої концентрації артилерійських систем противника. За звітами Генерального штабу ЗСУ, кількість авіаційних ударів із застосуванням КАБів по прифронтових районах у 2026 році зросла на 15% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

За даними Інституту вивчення війни (ISW), російські війська продовжують пріоритезувати захоплення Покровська як стратегічного хаба, що відкриває шлях до логістичних вузлів Дніпропетровщини. Однак системна оборона та адаптація до нових типів дронів дозволяють українським силам стримувати просування, перетворюючи атаки ворога на позиційні бої з високими втратами для нападників.