Неприватизовані квартири та кімнати в гуртожитках можуть бути перерозподілені, залишивши тисячі українців без домівок

Новий законопроєкт №12377 "Про основні засади житлової політики", ухвалений у першому читанні 16 липня 2025 року, може кардинально змінити правила приватизації житла в Україні. За словами юристів, після його остаточного прийняття та завершення воєнного стану втратять чинність радянський Житловий кодекс 1983 року та Закон "Про приватизацію державного житлового фонду" 1992 року. Це означає, що українці, які не встигли приватизувати житло, ризикують його втратити, оскільки неприватизовані квартири та кімнати в гуртожитках можуть бути перерозподілені між іншими претендентами.

Що пропонує законопроєкт №1237

  • визначити принципи, пріоритети і завданя житлової політики, які відповідатимуть міжнародним стандартам;
  • заміну застарілого Житлового кодексу України;
  • запровадити обов’язкове затвердження регіональних житлових стратегій, які будуть базуватися на Державній стратегії;
  • створити умови для розвитку державно-приватного партнерства; сформуванти житловий фонд для доступної оренди, фонд службового та соціального житла;
  • передбачає можливості доступної іпотеки для економічно активних громадян;
  • стимули для інвесторів: закон передбачає державно-приватне партнерство, пільгові кредити, податкові преференції та створення операторів доступного житла;
  • модернізацію житлового фонду шляхом встановлення мінімальних вимог до якості житла, впровадження програм оновлення старих будинків і запуск пілотних проєктів з реновації;
  • цифровізацію житлової сфери через створення єдиної інформаційно-аналітичної системи та електронного реєстру заявок і фондів доступного житла.

Читайте також: В Україні побудують нові тюрми: депутати розповіли, навіщо

Що говорять експерти?

Ось як коментує цю ініціативу депутатів адвокатка Марія Левченко в інтерв'ю «Комерсант Український»:

«Всі, хто не встигне приватизувати своє житло до цього часу, можуть залишитися без нього. Приватизоване житло, яке вже перейшло з державної у приватну власність, ніхто не забиратиме», — пояснює юрист.

Особливо вразливими є мешканці гуртожитків, які проживають там із радянських часів, сподіваючись на обіцяні квартири від підприємств, що давно припинили існування. Марія Левченко пояснює, що новий закон не уточнює, що буде з цими людьми, але стаття 24 передбачає виселення, якщо член сім’ї припиняє трудові відносини з підприємством.

«Тобто, буде проведена своєрідна ревізія, щоб зрозуміти, скільки і якого житла є, і потім його перерозподілити. А що буде з людьми, які нині проживають у такому житлі — в законопроєкті нічого не сказано», — зазначає адвокатка.

Це загрожує десяткам тисяч сімей, які роками відстоювали право на свої кімнати, особливо якщо гуртожитки переходили у приватну власність. Навіть наявність дітей чи літніх людей не гарантує захисту від виселення.

«Досі є гуртожитки, в яких люди живуть уже 20–30 років. Людям нікуди подітись, і головне — не виходить приватизувати це житло. Навпаки, їх намагаються виселити, щоби перепланувати гуртожиток у житловий будинок і продати вже готові квартири. Цим людям особливо не позаздриш, а таких — тисячі», — розповідає рієлторка Світлана Водянник.

Експерти зазначають, що Верховна Рада поспішає ухвалити закон до кінця 2025 року, щоб отримати транш від ЄС у 300 млн євро.

Нагадуємо, Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради законопроєкт № 13532, який передбачає суттєве розширення соціальних виплат для сімей з дітьми — зокрема для мешканців Дніпропетровської області