Україна вперше за понад десять років повністю переписала базове законодавство, яке регулює життя внутрішньо переміщених осіб

Нова версія закону, розробка якої тривала понад півтора року, обіцяє суттєві зміни: від запуску електронних сервісів до нових правил скасування статусу. Проте чи вирішить цей документ головні проблеми переселенців — брак власного даху над головою та фінансову нестабільність?

Розбираємося, які нововведення чекають на понад 4,6 мільйона українських ВПО вже цієї осені, які питання залишаються без відповіді, та чому ухвалення закону ще не гарантує негайного покращення житлових умов.

Що зміниться в оформленні статусу та документів

Одним із найпомітніших кроків назустріч цифровізації стане заміна звичної паперової довідки ВПО на електронний витяг із Єдиної інформаційної бази даних. Після 22 жовтня 2026 року саме цей витяг (який можна буде згенерувати як у цифровій, так і в паперовій формі) стане основним документом, що підтверджує статус та місце проживання. Тим, хто вже має паперову довідку, переоформлювати її не обов'язково — вона залишається чинною.

Крім того, закон запроваджує електронний кабінет ВПО. Через нього переселенці зможуть перевіряти свої дані в базі та взаємодіяти з державними реєстрами.

Як зазначає у своєму аналітичному матеріалі для видання «Вчасно» виконавчий директор ГС «Коаліція «На лінії зіткнення» Андрій Грудкін, саме ці цифрові кроки здатні дати найшвидший результат для людей. За його словами, електронний кабінет та дерегуляція оформлення статусу дають надію на створення нової «Дії» спеціально для переселенців, що дозволить назавжди забути про вимоги ЦНАПів приносити ксерокопії довідок.

Індивідуальний підхід замість однакових послуг

Згідно з текстом ухваленого законопроєкту №12301, держава переходить до індивідуального оцінювання потреб кожної родини. Це означає, що соціальні служби мають визначати конкретні потреби ВПО у лікуванні, реабілітації, догляді, працевлаштуванні чи житлі. Проте наразі невідомо, які саме доходи чи життєві обставини братимуться до уваги — детальний порядок ще має розробити Кабінет Міністрів України.

Чи будуть гарантовані виплати та нове житло для переселенців

Допомога на проживання для ВПО залишається цільовою виплатою, на яку, до речі, відтепер заборонено накладати стягнення за борги у межах виконавчих проваджень. Проте сам закон не фіксує ані мінімального розміру цих виплат для переселенців, ані термінів їх надання. Це означає, що автоматичного повернення грошової допомоги всім, хто її втратив раніше, не відбудеться. Усі фінансові питання, як і раніше, вирішуватиме уряд залежно від наявності коштів у бюджеті.

Питання житла для ВПО також зазнало змін на папері. Держава планує створити єдину інформаційно-аналітичну систему з інтерактивною мапою, де збиратимуть дані про приміщення (державні, комунальні та приватні), придатні для проживання переміщених осіб. Для певних вразливих категорій термін безоплатного проживання у такому тимчасовому житлі буде необмеженим на час воєнного стану та пів року після нього.

Однак наявність об'єкта в базі не означає готової квартири з ремонтом. Оцінюючи ці нововведення, експерт Андрій Грудкін у своєму розгорнутому коментарі наголошує, що люди чекають саме на реальні квадратні метри, а не на гучні слова. За його словами, розмови про «інтеграцію» не змінюють реальності, де переселенці віддають останні гроші за оренду житла для своїх дітей та батьків.

Варто додати, що питання компенсації за втрачене чи пошкоджене майно на тимчасово окупованих територіях цей закон взагалі не регулює, залишаючи сотні тисяч людей у підвішеному стані.

За що можуть позбавити статусу ВПО за новими правилами

Новий закон чітко регламентує підстави для зняття людини з обліку. Зокрема, ВПО можуть позбавити статусу без їхньої заяви у таких випадках:

  • неповідомлення про повернення до покинутого місця проживання;

  • перебування за кордоном понад 90 днів поспіль (або 180 днів сукупно за рік);

  • подання неправдивих відомостей під час оформлення;

  • відновлення умов для безпечного повернення додому;

  • набрання чинності обвинувальним вироком за низку злочинів (наприклад, проти нацбезпеки).

Особливе занепокоєння викликає норма про скасування статусу через перебування за кордоном та визначення «безпечних умов» для повернення. Чи вважатиметься розміноване, але позбавлене критичної інфраструктури (води, світла, лікарень) місто безпечним — знову ж таки, визначатиме Кабмін.

Що буде зі статусом дітей, народжених після евакуації

Важлива зміна стосується демографічної картини переміщення. Дитина, яка народилася в родині переселенців вже після їхнього виїзду з небезпечної території, відтепер не отримуватиме статусу ВПО автоматично. Логіка законодавців полягає в тому, що саме немовля не переміщувалося. Усі видані раніше довідки для таких дітей залишаться дійсними, але майбутній доступ нових малюків до пільг чи безоплатного харчування залежатиме від окремих рішень місцевої влади.

Коли закон запрацює на повну потужність

Документ набуває чинності 22 жовтня 2026 року, проте він є лише законодавчою рамкою. Щоб електронний кабінет ВПО запрацював, черги на житло стали прозорими, а виплати призначалися справедливо, Кабінет Міністрів має розробити та ухвалити десятки підзаконних актів. Крім того, левова частка обов'язків щодо підтримки та інтеграції переселенців лягає на плечі приймаючих громад, яким для цього не виділили окремої гарантованої субвенції.

Отже, справжній вплив нових правил українці зможуть відчути лише тоді, коли урядові постанови будуть підкріплені реальним фінансуванням із державного бюджету.