В Україні набули чинності оновлені вимоги до операцій із готівкою

Відтепер процес внесення коштів на банківські картки та рахунки через платіжні термінали самообслуговування (ПТКС) вимагає обов'язкової ідентифікації платника. Анонімно закинути готівку на рахунок більше не вийде, а на фінальній квитанції обов'язково фіксуватиметься номер телефону того, хто здійснив транзакцію.

Ці зміни викликали чимало запитань у громадян щодо конфіденційності, зручності та технічної реалізації нових вимог. Розберімося детально, як тепер працюють платіжні термінали, для чого були впроваджені такі заходи та в яких випадках можна обійтися без SMS-підтвердження.

Як тепер працює процес авторизації біля термінала

Алгоритм поповнення банківського рахунку чи картки готівкою зазнав суттєвих змін. Якщо раніше достатньо було ввести номер картки отримувача та вставити купюри, то тепер система вимагає додаткового кроку — верифікації мобільного телефону.

Процес проходить у кілька етапів:

  1. Ви вводите номер свого мобільного телефону на екрані платіжного термінала.

  2. Система генерує одноразовий пароль (OTP), який надходить вам у вигляді SMS-повідомлення, або ж здійснює автоматичний дзвінок на вказаний номер.

  3. Ви вводите отриманий код авторизації (або останні цифри номера, з якого надійшов виклик) на екрані ПТКС.

  4. Лише після успішного підтвердження номера термінал дозволяє внести готівку та завершити транзакцію.

Крім того, після завершення операції апарат видає чек (квитанцію), на якому обов'язково друкуватиметься повний номер мобільного телефону платника. Це є документальним підтвердженням того, хто саме ініціював фінансову операцію.

Чому Національний банк пішов на такі кроки

Основна мета нововведень — посилення контролю за обігом готівкових коштів в Україні та боротьба з тіньовою економікою. Анонімні перекази готівки тривалий час залишалися зручним інструментом для проведення неконтрольованих платежів, що ускладнювало роботу органів фінансового моніторингу.

Як пояснюють представники Національного банку України у своєму офіційному роз'ясненні щодо посилення вимог до платіжних операцій із готівкою, такі заходи є частиною послідовної політики держави щодо детінізації економіки та виконання вимог законодавства у сфері запобігання легалізації доходів. Обов'язкова ідентифікація дозволяє чітко відстежувати джерела походження коштів та запобігати використанню платіжної інфраструктури в незаконних цілях.

Відсутність анонімності робить фінансову систему більш прозорою та наближає українські банківські стандарти до європейських норм, де жорсткий фінансовий моніторинг є базовою вимогою для функціонування ринку.

Для яких операцій залишили винятки

Попри суворість нових правил, законодавство передбачає низку винятків, коли авторизація через мобільний телефон не вимагається. Без підтвердження кодом транзакція не завершиться, однак винятки залишаються чинними для соціально значущих та дрібних платежів.

Ви можете не вводити свій номер телефону під час оплати через термінал, якщо здійснюєте такі операції:

  • сплата податків, штрафів, адміністративних зборів та інших платежів до державного бюджету;

  • оплата комунальних послуг, стаціонарного телефонного зв'язку, телебачення та інтернету;

  • купівля квитків для залізничних поїздок;

  • поповнення проїзних карток (електронних квитків) для громадського транспорту;

  • поповнення мобільного зв’язку в межах суми до 500 гривень на місяць на один номер телефону.

Також залишається зручний спосіб поповнення без SMS для клієнтів банків, які користуються власними картками. Якщо платіжний термінал обладнаний NFC-рідером або зчитувачем магнітної стрічки, і він успішно зчитав номер вашої картки, операцію можна підтвердити введенням ПІН-коду. Інший варіант — підтвердження транзакції безпосередньо через офіційний банківський застосунок на вашому смартфоні. У таких випадках банк уже ідентифікував вас як свого клієнта, тому додаткова верифікація через SMS не потрібна.

Безпека персональних даних та номер на чеку

Друк повного номера телефону платника на квитанції викликав занепокоєння серед користувачів щодо збереження їхніх персональних даних. Проте фінансові установи та постачальники платіжних послуг зобов'язані суворо дотримуватися стандартів безпеки.

Закон зобов'язує компанії, які обслуговують термінали, гарантувати надійний захист інформації клієнтів. Фінансові аналітики та юристи у своєму детальному огляді на порталі "Мінфін" у статті про наслідки нових правил фінансового моніторингу для громадян підкреслюють, що номер на чеку є радше засобом звітності для самого платника у разі виникнення спірних ситуацій (наприклад, якщо кошти не надійшли на рахунок). Компанії-оператори ПТКС несуть юридичну відповідальність за витік персональних даних згідно із законом України "Про захист персональних даних".

Громадянам радять не викидати чеки з особистими даними в загальні смітники безпосередньо біля терміналів, а зберігати їх до моменту зарахування коштів або ж безпечно утилізувати, щоб уникнути потрапляння номера телефону до рук шахраїв.

Ці нововведення змінюють звичний підхід до використання готівки, проте експерти погоджуються, що вони є необхідним етапом розвитку безпечної та прозорої фінансової екосистеми в Україні.