У Дніпрі презентували рідкісну ікону, виконану за унікальною технікою, відомою як чумацький іконопис, на сушеній рибі
Ця виставка, організована Управлінням культури, туризму, національностей та релігій Дніпропетровської обласної військової адміністрації, привернула увагу не тільки переселенців, але й фахівців з культури, які захопилися маловідомою, але вражаючою традицією українського сакрального мистецтва.
Традиція, що пережила століття
Ікона, створена за давньою традицією, виконана на сушеній камбалі, що нагадує практику, яку використовували українські чумаки кілька століть тому. Тоді, подорожуючи торговими шляхами, чумаки, щоб подякувати церквам за благополучні подорожі, дарували їм релігійні образи, написані на висушеній рибі. Така традиція була особливо популярна серед чумаків Наддніпрянщини, що включає Київську, Черкаську, Кіровоградську, Полтавську та частково Дніпропетровську області.
Культурне відродження
Незважаючи на нестандартний матеріал, ця ікона не є новим феноменом. І хоча за межами України цей вид мистецтва не отримав великого поширення, відновлення цієї традиції в Дніпрі стало справжнім культурним відродженням. До цього в Україні вважалося, що зберігся лише один справжній зразок чумацького іконопису - ікона "Хрещення Господнє", написана на голові сома.
Іконопис на сушеній рибі: техніка, що залишається загадкою
Дотепер історикам не вдалося точно з'ясувати, хто і коли вперше започаткував техніку іконопису на рибі. Однак те, що цей вид мистецтва є частиною культурної спадщини України, залишається безсумнівним. І ось, в умовах сьогодення, в Дніпрі цей феномен отримав друге життя.
Виставка та майстер-клас: мистецтво в кожному русі
Окрім унікальної ікони, на виставці також були представлені вишиті картини майстрині з Херсона Оксани Якас. Крім того, студенти Дніпропетровського коледжу культури провели майстер-клас з хореографії для дітей, під назвою "Майстерня: Мистецтво танцювати", що також привернуло чималу увагу.
Виставка в Дніпрі стала не лише чудовою можливістю познайомитися з давніми українськими традиціями, але й підкреслила важливість збереження культурної спадщини, яку, незважаючи на всі труднощі, українці не забувають і не залишають поза увагою.