Залізничник з Каметсталі Ігор Смірнов ще в юні роки вибрав для себе дуже мирну професію – машиніст тепловоза
Десятиліття водив сталеві машини коліями підприємства, зростав фахово, згодом передавав свій чималий досвід колегам-новачкам – вже як машиніст-інструктор, навчав, що ця відповідальна праця вимагає уваги, точності і не вибачає помилок, – і мріяв, що так буде завжди. Можливо, так би воно й було, якби найважливіший обов’язок перед Україною не змусив його опанувати іншу професію, яка теж не вибачає помилок, – сапера.
У 2015-16 роках на Донецькому напрямку Ігор Смірнов виконував важливі завдання у складі мобільного окремого саперного батальйону. Після поранення повернувся у цех, та у 2019-20-му обов’язок знову покликав – цього разу на службу за контрактом. Потім були три роки мирної праці на комбінаті, та вже зранку 24 лютого 2022 року майже всі учасники кам’янського осередку ГО «Патріот-2015», у складі якої Ігор Володимирович вже багато років, були у військкоматі.
Читайте також:Надійність навіть у складний час - на Каметсталі виконали перший етап капремонту трубопроводу стисненого повітря
"А хто ж це робитиме замість нас? – говорить наш співрозмовник. – Зрозуміло, що ті, хто має військовий досвід, повинні бути першими. Цього разу був Південний напрямок – Одеський та Запорізький, а потім і Донеччина. Теж «працював» сапером, та завдання ми виконували разом зі штурмовими підрозділами – перевірити будівлю чи місцевість, «зачистити», зменшити ризики. Цього разу все було складніше. На справжній війні все інакше, ніж уявляєш. Там усі брати, разом виконуємо важку роботу, повага одне до одного справжня. Це зовсім інші стосуники, ніж ті, які зазвичай виникають між незнайомими людьми. Ми не просто так називаємо одне одного побратимами".
Того разу, у селі Нескучному Донецької області, штурм був невдалим. А поранення виявилося складним. Демобілізувався Ігор Смірнов за станом здоров’я. Реабілітація була довга: частково, дякуючи волонтерам, лікувався у Європі, далі – в Україні. Поруч були ті, хто підтримував через сотні кілометрів на фронті, а тепер додавав сил і наснаги, заставляв вірити у себе і своє майбутнє, – кохана дружина Наталя і велика дружня родинна команда – адже наш герой з відомої на комбінаті трудової династії Желєзнякових.
Коли надійшов час знову стати до роботи, тепер вже мирної, – Ігор Володимирович, не вагаючись, повернувся на залізничні колії Каметсталі. На запитання, що насамперед спонукало до цього вибору, відповідає коротко: «Ставлення».
Йдеться про програми Метінвесту з підтримки мобілізованих співробітників та їхньої адаптації після повернення до цивільного життя. Ще на фронті захисники отримували бронежилети, іншу амуніцію. Ігор мав своє, ще з попередньої служби, тому залишав тим, кому було потрібніше. Але залюбки бачив цю підтримку для усіх хлопців з Каметсталі, МПС тощо. А ще приємно було дізнатися, що його родина на підприємстві отримувала гуманітарну допомогу за проєктом Метінвесту «Рятуємо життя». А після складного поранення Ігор Смірнов отримав грошову допомогу від компанії.
Читайте також: Каметсталь підтримує своїх: допомога військовим від Метінвесту та колег
Після повернення відчув не меншу підтримку – тепер вже на Каметсталі. Зі штурвалом тепловоза довелося розпрощатися – все через те ж клятуще поранення. Та відмовлятися від досвідченого, дисциплінованого і професійного співробітника в управлінні залізничного транспорту ніхто не збирався. Ігорю Володимировичу запропонували іншу посаду, провели на підприємстві необхідне перенавчання та стажування, і тепер він – оператор технічного поста на залізничних мережах комбінату – щозміни вправно контролює безпечний рух залізничного транспорту та безперебійне перевезення вантажів.