Унікальний музей чашки, який створила Наталія Мальченко, розташований у селищі Шевченко Дніпровського району
Її колекція розпочалась у 2004 році. Звісно, тоді вона не мріяла про музей, а процес колекціонування її просто захопив, розповів nashemisto.dp.ua
«Якось я придбала у сільському магазині чашку, вона була одненька, відрізнялась поміж інших. Колекція поступово росла, чоловік робив мені полички. В мене була думка створити якийсь стелаж. Але все вирішив випадок. Я випадково познайомилася з підприємцем-колекціонером Робертом Фолі, який проживає в Канаді, а в Україні був у справах. Я не розуміла, як людина, яка рахує кожен зароблений цент, може іноді з легкістю витрачати величезні кошти на ту чи іншу благодійну справу. І тоді він сказав мені таку фразу: «Живу тут і зараз», якщо немає поки що можливостей здійснення мрії, то хоч подивись у той бік!», - каже Наталя.
Пані Наталя довго не могла наважитись на відкриття музею і реалізацію своєї мрії. Підштовхнув її Роберт Фолі.
«Якось він мені поставив питання: «А далі, що будеш робити? Чому б тобі не створити музей?». Я була здивована і ошелешена такою пропозицією, це був вже 2021 рік. Він просто повірив в мене, хоча сама я в себе не вірила, і навіть не уявляла, що це можливо. Чесно кажучи, я дуже боялась щось таке починати. Боялась осудження, нерозуміння. Але мене підтримав чоловік і це стало початком», - каже вона.
А потім почалось повномаштабне вторгнення, яке змінило звичний побут кожного українця.
«Нерозуміння, що робити, страх, розпач, але я точно знала, що я і чоловік ми нікуди не поїдемо, ми в себе вдома. У 2023 році ми прийняли спільне рішення для себе - коли, як не зараз? Час іде, потрібно чимось займатись, та навіть для того, щоб не здуріти, ти не знаєш, що буде завтра», - згадує Наталя.
І музей було відкрито Робер Фоллі став спонсором проєкту. Завдяки його коштам Наталя з однодумцями побудували музей, купили меблі, провели світло, охоронну систему.
На початку січня цього року жінка зареєструвала ГО «Музей чашки та старовинних речей», 21 квітня відбулось відкриття.
У музеї, окрім чашок, є фотокуточок з власною історією, куточок рукоділля зі старовинними рушниками та різним приладдям, поштовий куток.
Після знайомства з експонатами гостей пригощають запашнии чаєм зі смаколиками. До речі, чай робить тато пані Наталії. Усе літо збирає, сушить трави, а гості вже потім мають нагоду це скуштувати. Так, під час екскурсії на вас чекає невеличка вікторина та майстерклас з написання листів- привітаннь із музею чашки.
А потім ці листи поїдуть «Укрпоштою» до адресатів. Уявіть собі здивування отримувачів цих листівок! І це не випадковість, адже поза музеєм в житті пані Наталя працює саме на «Укрпошті».