Коли Єгор Карпцов загинув на війні, родина військового, пам'ятаючи його бажання, вирішила усиновити чотирьох дітей

Хлопець пішов на війну зовсім молодим - у 21 рік. На самому початку повномасштабного ворожого вторгнення він зрозумів, що не може залишатись осторонь.

Мати Оксана розповідає, що багато разів говорила з сином, і не хотіла підписувати документи, адже у такому молодому віці, щоб піти у військо, потрібна була письмова згода батьків.

“Я стільки умовляла його, стільки просила… А потім він підійшов до мене й каже: “Мама, відпусти мене, будь ласка”. І тоді я погодилась”, - зі сльозами пригадує мати.

Єгор потрапив у 25-ту Січеславську бригаду. Захищав країну під Авдіївкою.

3 березня 2022 року росіяни окупували Сватове. Родина Карпцових все одно залишалась в рідному місті, чекаючи старшого сина.

Оксана каже, що Єгор допомагав евакуювати людей з Авдіївки. Одного разу він сказав в телефонній розмові: “Мама, я прийду у відпустку - давай візьмемо дівчинку”. Мати відповіла: “Синок, ти тільки прийди”.

Але він не прийшов... Єгор загинув на 18-й день великої війни.

“Ворожі танки йшли, і хлопці викликали вогонь на себе для того, щоб мирні жителі проїхали. Вони чітко розуміли, що загинуть”, - розповіла жінка.

Минув рік - родина наважилася на всиновлення

Після втрати старшого сина родина Карпцових вирішили виїхати з окупованого Сватового, бо залишатися було неможливо як морально, так і фізично небезпечно.

Приїхали спочатку в Кривий Ріг, а потім в Новомосковськ, де похований син.

Минув час, але Оксана завжди пам`ятала про бажання Єгора усиновити дитину. Вона звернулась до чоловіка Олексія з проханням виконати побажання сина. Деякий час чоловік сумнівався, бо кожному з подружжя по 45 років і є ще молодший рідний син Матвій.

Втім, пізніше чоловік таки погодився: попросив дружину дізнатися в службі зі справ дітей, які саме документи потрібні для усиновлення.

“Я пішла, мені все розказали, але попередили, що доведеться їхати за кордон, тому що всі наші діти-сироти зараз за кордоном”.

Родина пройшла спеціальну програму підготовки й подала документи. 28 січня 2024 року вони поїхала за дівчинкою до Нідерландів. Але так сталося, що повернулися не з однією прийомною дочкою, а з чотирма дітьми.

Виховують патріотів та бережуть пам'ять про сина-героя

“Спочатку до нас вибігла Анічка, а потім її сестри і братик. Вони питали: “Ти моя мама? Ти приїхала за мною?” Ці їхні оченята - такі дорослі… Ми були трішки в шоці, бо не дуже розраховували на таку кількість дітей, - поділилася жінка.

Врешті решт Оксана та Олексій Карпцови всиновили трьох дівчат і хлопчика. І якщо жінка мала сумніви, бо боялась, що не впорається, то чоловік сказав: “Йдемо до кінця”.

В Гаазі, де оформлювали документи, було багато бюрократичних питань. Оксана каже, що, з тих чи інших причин, з-за кордону не дуже хочуть віддавати українських сиріт.

Дітям зараз 4, 5, 6 і 7 років. З першого дня вони називають Оксану та Олексія “матуся”, “татусь”, а бабусю, яка нещодавно виїхала з окупації - “бабулечка”.

“Ми багато часу проводимо разом: гуляємо, граємо, відвідуємо всілякі заходи. А також завжди беремо дітей на кладовище, де поховані наші герої. Вони спостерігають, як ми прибираємо могили, шануємо пам`ять. Розповідаємо дітям про подвиги, які хлопці роблять щодня, що це треба цінувати. Ми намагаємось виховувати патріотів”, - наголосила мама загиблого героя.

Раніше ми розповідали, що у Кам’янському з Днем святого Миколая привітали діточок з особливими освітніми потребами. До садочку компенсуючого типу «Сонечко» завітали поважні гості - міський голова Андрій Білоусов, керівники центру «Біофарма Плазма» Наталія Муленко та благодійного фонду «Ми з Кам’янського» Валерій Пархомчук.